У ніч з 9 на 10 вересня 2025 року Польща зазнала того, що було названо найзначнішим порушенням свого повітряного простору російськими військовими засобами з початку російсько-української війни у 2022 році. Кілька російських безпілотників, запущених у рамках масштабного нападу на українські цілі, перетнули польську територію, що викликало безпрецедентну реакцію сил НАТО.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про щонайменше 19 таких порушень, при цьому кілька безпілотників були збиті польськими та союзними винищувачами. Цей інцидент не лише став першим випадком, коли літаки НАТО здійснили обстріл у контексті триваючого конфлікту, але й загострив напруженість до рівня, небаченого в Європі десятиліттями, що викликало побоювання щодо ширших наслідків.
Подія розгорнулася на тлі посиленої російської кампанії з використання безпілотників та ракет проти України, в результаті якої, як повідомляється, за одну ніч було запущено понад 400 безпілотників. Деякі безпілотники проникли глибоко в територію Польщі – у деяких випадках до 100 кілометрів – завдавши матеріальної шкоди, але жертв не було. Поки НАТО піднімало в повітря літаки з кількох країн-членів, включаючи Нідерланди, Італію та Німеччину, світ спостерігав за потенційною точкою спалаху, яка могла б задіяти оборонні механізми альянсу.
Російсько-українська війна, яка триває вже четвертий рік, неодноразово стикалася з випадками потрапляння російських боєприпасів до сусідніх країн НАТО. Польща, яка межує як з Україною, так і з російським союзником Білоруссю, була особливо вразливою. Попередні інциденти включають ракетний удар 2022 року, в результаті якого загинули двоє польських мирних жителів поблизу кордону, та окремі випадки падіння фрагментів безпілотників на польську землю. Однак подія у вересні 2025 року вирізняється своїм масштабом та очевидною навмисністю.
Російська стратегія в Україні дедалі більше спирається на недорогі безпілотники “Шахеду”, розроблені в Ірані (в росії їх перейменували на “Герань”), та новіші моделі, такі як “Гербера”, здатні уникати радарів та нести вибухові вантажі. Ця зброя запускається масово, щоб обійти українську оборону, цілячись на енергетичну інфраструктуру, цивільні райони та військову логістику. Близькість західної України до Польщі означає, що помилки навігації, глушіння або навмисні відхилення можуть легко призвести до порушень транскордонного режиму.
У ширшому контексті дії росії відбуваються на тлі напруженої єдності Заходу. Переобрання Дональда Трампа в США призвело до невизначеності щодо американських зобов’язань перед НАТО, а минулий скептицизм Трампа щодо альянсу посилює занепокоєння Європи. Тим часом президент України Володимир Зеленський неодноразово закликав до посилення протиповітряної оборони та дозволу на удари по російській території, стверджуючи, що неконтрольована агресія додає сміливості москві.
Атака розпочалася пізно ввечері 9 вересня, коли росія обрушила шквал дронів та ракет, спрямованих на західноукраїнські міста, в тому числі Львів та Рівне, що знаходяться поблизу польського кордону. Польський радар виявив кілька безпілотних літальних апаратів, що вторглися в її повітряний простір, деякі з яких походили з території Білорусі. Повідомлення свідчать про те, що три або чотири дрони були збиті польськими F-16 та літаками союзників, включаючи голландські F-35. Уламки від збитих дронів пошкодили будинки у східних польських селах, таких як Вирики-Воля та Вогинь, хоча про постраждалих не повідомлялося.
Повітряний простір над чотирма польськими аеропортами, включаючи варшавський аеропорт Шопена, був тимчасово закритий, що порушило цивільні рейси. Реакція НАТО була швидкою, до неї були залучені багатонаціональні сили в рамках інтегрованої системи протиповітряної оборони альянсу. Це стало історичним моментом: першим прямим зіткненням сил НАТО з російською технікою з початку війни. Відео в соціальних мережах з Любліна зафіксували підйом літаків та вибухи, що підкреслює хаос.
росія, зрозуміло, заперечує навмисність цього вторгнення, стверджуючи, що будь-які вторгнення були випадковими через українське глушіння. Однак польське керівництво, включаючи міністра закордонних справ Радослава Сікорського, спростували це, стверджуючи, що траєкторії польоту дронів свідчать про навмисну провокацію. Щонайменше п’ять дронів прямували до аеропорту Жешува, ключового логістичного центру НАТО для української допомоги.
Причини цього вторгнення можна проаналізувати крізь різні точки зору, поєднуючи військову тактику, геополітичні сигнали та потенційні помилки.
Цю подію можна розглядати як продуманий крок росії, спрямований на перевірку червоних ліній НАТО. З огляду на глухий кут війни та отримання Україною передової західної зброї, москва хоче спробувати залякати західних союзників України, демонструючи свою готовність ризикувати ескалацією. Верховний представник ЄС Кая Каллас назвала це найсерйознішим порушенням європейського повітряного простору росією з початку війни, що свідчить про навмисність, а не про випадковість. Запускаючи дрони глибоко в Польщу, росія насміхається над стриманістю Заходу.
Це узгоджується з російською доктриною гібридної війни, яка включає порушення повітряного простору з метою сіяння розбрату всередині НАТО. Участь Білорусі – безпілотники, що залітають з її території – ще більше залучає Мінськ як посередника, ускладнюючи реагування.
З тактичної точки зору, дрони могли відхилитися від траєкторії, щоб обійти українську оборону. Масові зграї дронів росії спрямовані на прорив протиповітряної оборони, а цілі, що межують з кордоном, такі як Львів, потребують траєкторій, що огинають польський повітряний простір. Однак глибина проникнення – до 100 км – спростовує твердження про звичайні навігаційні помилки. Деякі дрони могли бути розвідувальними варіантами, які збирали розвідувальні дані про відповіді НАТО.
Цей час збігається з уявною вразливістю Заходу. Повернення Трампа на посаду Президента викликає питання щодо американської підтримки України, що потенційно підбадьорить путіна. Союзи росії з Іраном та Північною Кореєю забезпечують достатні постачання безпілотників, що дозволяє проводити подібні провокаційні операції. Усередині росії такі дії зміцнюють імідж путіна як “сильного” лідера на тлі економічних труднощів, спричинених західними санкціями.
Безпосередні наслідки цього вторгнення можуть бути багатогранними. У військовому плані успішні перехоплення НАТО продемонстрували єдність альянсу, але виявили вразливість прикордонної оборони. Польща скликала екстрене засідання кабінету міністрів, і Туск попередив, що це наблизило країну “найближче до відкритого конфлікту з часів Другої світової війни”.
У дипломатичному плані Польща викликала тимчасового повіреного у справах росії, вимагаючи пояснень, тоді як генеральний секретар НАТО Марк Рютте засудив цей вчинок як “абсолютно безрозсудний”. Україна закликала до спільної європейської протиповітряної оборони, а Зеленський назвав це “небезпечним прецедентом”. Серед економічних наслідків для Польщі – тимчасове закриття аеропортів та незначні пошкодження майна, але психологічні втрати для поляків є значними, викликаючи спогади про історичні вторгнення.
Трамп у своїй соцмережі Truth Social написав: “Що це за порушення росією повітряного простору Польщі дронами? Починаємо!” – просигналізував він про залучення США, але залишив простір для інтерпретацій.
Цей інцидент може докорінно змінити європейську безпеку.
Якщо це буде розцінено як збройний напад, це може призвести до застосування статті 5 про колективну оборону НАТО, хоча лідери поки що применшують значення цього. Більш імовірним є застосування статті 4 для консультацій, що потенційно може призвести до посилення повітряного патрулювання або протиракетної оборони вздовж східного флангу. Україна може виграти від послаблення обмежень на використання західної зброї проти російських цілей, що прискорить кінцеву точку війни.
Однак ризики ескалації існують. росія може відповісти кібератаками або подальшими вторгненнями, залучивши більше членів НАТО, таких як Румунія чи країни Балтії. Можливий інцидент як збиття російського пілотованого літака, може перерости у пряме протистояння.
Ця подія може об’єднати НАТО, що призведе до збільшення військової допомоги Україні та санкцій проти росії. Лідери ЄС, перш за все Еммануель Макрон та Олаф Шольц, засудили цей акт, що потенційно може пришвидшити інтеграцію України в ЄС. Економічно, енергетичні ринки можуть стати нестабільними, якщо росія опосередковано націлиться на польську інфраструктуру.
Для росії ізоляція поглиблюється. Незважаючи на заперечення, вторгнення підриває будь-яку залишку доброї волі, ускладнюючи мирні переговори.
У багатополярному світі це може загострити відносини між США та Європою, якщо Трамп надасть пріоритет угодам з путіним. Китай та Іран можуть скористатися розбіжностями, тоді як країни глобального Півдня сприймуть це як лицемірство Заходу. Для Польщі це посилює її роль як держави на передовій, збільшуючи витрати на оборону та альянси.
Важливо, що реакція на Заході з’явилась швидкою та майже повсюдною. Зеленський наголосив на необхідності того, щоб росія “відчула наслідки”. Американські високі посадовці, включаючи державного секретаря Марко Рубіо, підтвердили підтримку Польщі. Європейські лідери, такі як Кайа Каллас, закликали до “рішучої відповіді”, тоді як Велика Британія та Канада висловили солідарність.
Це вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Польщі являє собою небезпечну ескалацію і без того нестабільного конфлікту. Зумовлене поєднанням стратегічних розслідувань, військової тактики та геополітичного опортунізму підкреслює зростаючу зухвалість росії на тлі вагань Заходу. Хоча безпосередні наслідки включають деякі оборонні дії та дипломатичні догани, довгострокові наслідки можуть включати підвищену готовність НАТО, збільшення допомоги Україні або навіть розширення війни.
Зрештою, ця подія служить суворим нагадуванням: неконтрольована агресія ризикує поглинути Європу ширшою нестабільністю. Щоб запанував мир, міжнародна спільнота повинна зробити все, щоб такі порушення з боку росії та її союзників отримували відчутну відсіч, інакше вони стануть нормою в розколотому світовому порядку.
© Times of Ukraine
. . . .
On the night of September 9-10, 2025, Poland experienced what has been described as the most significant violation of its airspace by Russian military assets since the onset of the Russia-Ukraine war in 2022. Multiple Russian drones, launched as part of a large-scale assault on Ukrainian targets, crossed into Polish territory, prompting an unprecedented response from NATO forces.
Polish Prime Minister Donald Tusk reported at least 19 such violations, with several drones being shot down by Polish and allied fighter jets. This incident not only marked the first time NATO aircraft fired shots in the context of the ongoing conflict but also escalated tensions to a level unseen in Europe for decades, raising fears of a broader spillover.
The event unfolded amid Russia’s intensified drone and missile campaigns against Ukraine, with over 400 drones reportedly launched in a single night. Some drones penetrated deep into Poland – up to 100 kilometers in some cases – causing property damage but no casualties. As NATO scrambled jets from multiple member states, including the Netherlands, Italy and Germany, the world watched a potential flashpoint that could invoke alliance defense mechanisms.
The Russia-Ukraine war, now in its fourth year, has seen repeated instances of Russian munitions straying into neighboring NATO countries. Poland, sharing a border with both Ukraine and the Russian ally Belarus, has been particularly vulnerable. Prior incidents include a 2022 missile strike that killed two Polish civilians near the border and occasional drone fragments landing on Polish soil. However, the September 2025 event stands out due to its scale and apparent deliberateness.
Russia’s strategy in Ukraine has increasingly relied on low-cost, Iranian-designed Shahed drones (rebranded as Geran in Russia) and newer models like the Gerbera, capable of evading radar and carrying explosive payloads. These weapons are launched en masse to overwhelm Ukrainian defenses, targeting energy infrastructure, civilian areas, and military logistics. The proximity of western Ukraine to Poland means that navigation errors, jamming, or intentional deviations can easily lead to cross-border violations.
In the broader context, Russia’s actions occur against a backdrop of strained Western unity. The re-election of Donald Trump in the U.S. has introduced uncertainty regarding American commitment to NATO, with Trump’s past skepticism toward the alliance amplifying European anxieties. Meanwhile, Ukraine’s President Volodymyr Zelensky has repeatedly called for stronger air defenses and permission to strike Russian territory, arguing that unchecked aggression emboldens Moscow.
The attack began late on September 9, with Russia unleashing a barrage of drones and missiles aimed at Ukrainian cities like Lviv and Rivne, close to the Polish border. Polish radar detected multiple unmanned aerial vehicles (UAVs) entering its airspace, some originating from Belarusian territory. Reports indicate that three or four drones were downed by Polish F-16s and allied aircraft, including Dutch F-35s. Debris from the shootdowns damaged homes in eastern Polish villages like Wyryki-Wola and Wohyń, though no injuries were reported.
Airspace over four Polish airports, including Warsaw’s Chopin, was temporarily closed, disrupting civilian flights. NATO’s response was swift, involving multinational forces under the alliance’s integrated air defense system. This marked a historic moment: the first direct engagement by NATO assets against Russian hardware since the war’s start. Social media footage from Lublin captured jets scrambling and explosions, underscoring the chaos.
Russia denied intentional targeting, claiming any incursions were accidental due to Ukrainian jamming. However, Polish officials, including Foreign Minister Radoslaw Sikorski, dismissed this, asserting the drones’ flight paths suggested deliberate provocation. One military source noted that at least five drones appeared headed toward Rzeszów airport, a key NATO logistics hub for Ukrainian aid.
The causes of this incursion can be analyzed through multiple lenses, blending military tactics, geopolitical signaling, and potential errors.
This event can be considered as a calculated move by Russia to probe NATO’s red lines. With the war stalemated and Ukraine receiving advanced Western weapons, Moscow may seek to intimidate allies by demonstrating its willingness to risk escalation. EU High Representative Kaja Kallas described it as the most serious European airspace violation by Russia since the war began, suggesting intent rather than accident. By flying drones deep into Poland, Russia could be mocking Western restraint.
This aligns with Russia’s hybrid warfare doctrine, which includes airspace violations to sow discord within NATO. Belarus’s involvement – drones entering from its territory – further implicates Minsk as a proxy, complicating responses.
From a tactical standpoint, the drones may have deviated to evade Ukrainian defenses. Russia’s mass drone swarms aim to saturate air defenses, and border-adjacent targets like Lviv require trajectories that skirt Polish airspace. However, the depth of penetration – up to 100 km – undermines claims of mere navigation errors. Some drones might have been reconnaissance variants, gathering intelligence on NATO responses.
The timing coincides with perceived Western vulnerabilities. Trump’s return to office has raised questions about U.S. support for Ukraine, potentially emboldening Putin. Russia’s alliances with Iran and North Korea provide ample drone supplies, enabling bolder operations. Domestically, such actions bolster Putin’s image as a defiant leader amid economic strains from sanctions.
The incursion’s immediate fallout was multifaceted. Militarily, NATO’s successful interceptions demonstrated alliance cohesion but exposed vulnerabilities in border defenses. Poland convened an emergency cabinet meeting, and Tusk warned it brought the country “closest to open conflict since World War II.”
Diplomatically, Poland summoned Russia’s chargé d’affaires, demanding explanations, while NATO chief Mark Rutte condemned the act as “absolutely reckless.” Ukraine urged joint European air defenses, with Zelensky calling it a “dangerous precedent.” Economic impacts included airport closures and minor property damage, but the psychological toll on Poles was significant, evoking memories of historical invasions.
Trump in his Truth Social write: “What’s with Russia violating Poland’s airspace with drones? Here we go!” – signaled U.S. engagement but left room for interpretation.
This incident could reshape European security in profound ways.
If deemed an armed attack, it might trigger NATO’s Article 5 collective defense clause, though leaders have downplayed this for now. More likely is invocation of Article 4 for consultations, potentially leading to enhanced air patrols or missile defenses along the eastern flank. Ukraine could gain from relaxed restrictions on using Western weapons against Russian targets, accelerating the war’s endgame.
However, escalation risks abound. Russia might retaliate with cyberattacks or further incursions, drawing in more NATO members like Romania or the Baltics. A miscalculation – such as a manned aircraft downing – could spiral into direct confrontation.
The event may unify NATO, prompting increased military aid to Ukraine and sanctions on Russia. EU leaders like France’s Emmanuel Macron and Germany’s Olaf Scholz condemned the act, potentially fast-tracking Ukraine’s EU integration. Economically, energy markets could volatile if Russia targets Polish infrastructure indirectly.
For Russia, isolation deepens. Denials notwithstanding, the incursion erodes any remaining goodwill, complicating peace negotiations.
In a multipolar world, this could strain U.S.-Europe relations if Trump prioritizes deals with Putin. China and Iran might exploit divisions, while global south nations view it as Western hypocrisy. For Poland, it reinforces its role as a frontline state, boosting defense spending and alliances.
Reactions were swift and near-universal in condemnation. Zelensky emphasized the need for Russia to “feel consequences.” U.S. officials, including Secretary of State Marco Rubio, affirmed support for Poland. European leaders like Kallas called for a “strong response,” while the UK and Canada echoed solidarity. On social media, users from Ukraine and Poland expressed outrage, with some mocking NATO’s past restraint.
Russia’s allies, like Belarus, claimed accidents, but this did little to quell international ire.
The September 2025 Russian drone incursion into Polish airspace represents a perilous escalation in an already volatile conflict. Driven by a mix of strategic probing, military tactics, and geopolitical opportunism, it underscores Russia’s growing audacity amid perceived Western hesitancy. While immediate consequences involved defensive actions and diplomatic rebukes, the long-term fallout could include heightened NATO readiness, accelerated aid to Ukraine, or even unintended war expansion.
Ultimately, this event serves as a stark reminder: unchecked aggression risks engulfing Europe in broader instability. For peace to prevail, the international community must ensure that such violations carry tangible costs, lest they become the norm in a fracturing world order.
© Times of Ukraine