Вторгнення росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, не лише спровокувало гуманітарну кризу та геополітичні потрясіння, але й призвело до серйозних економічних наслідків для самої росії. Поєднання безпрецедентних міжнародних санкцій, порушеної торгівлі та витрат на підтримку тривалої військової кампанії призвело до нестабільного стану російської економіки.
Вторгнення в Україну стало поворотним моментом для економіки росії, яка вже долала виклики, спричинені коливаннями світових цін на сировинні товари та давніми структурними недоліками. За даними Світового банку, до війни прогнозувалося, що економіка росії зросте на 4,3% у 2022 році.
Однак запровадження санкцій, відтік іноземних підприємств та порушення світових торговельних зв’язків швидко змінили цю перспективу. Війна посилила вже існуючі економічні вразливості, включаючи значну залежність росії від експорту енергоносіїв та обмежену диверсифікацію економіки, що призвело до різкого скорочення економічної активності.
МВФ та Світовий банк надали суворі оцінки економічних показників росії після вторгнення. Згідно з весняним економічним оглядом Світового банку за 2022 рік, ВВП росії, за оцінками, скоротиться на 11,2% у 2022 році, що є значним зниженням порівняно з довоєнними прогнозами.
У квітневому економічному огляді МВФ за 2022 рік цей показник дещо переглянули, оцінивши скорочення на 8,5% у 2022 році з можливим подальшим зниженням до 17% до 2023 року, якщо санкції щодо експорту енергоносіїв будуть посилені.
До 2023 року Світовий банк прогнозував подальше падіння ВВП на 0,2% за базовим сценарієм, тоді як Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) прогнозувала більш серйозне падіння на 2,5%. Натомість МВФ прогнозував помірне зростання на 0,7% у 2023 році, що відображає невизначеність у здатності росії пом’якшити санкції за рахунок альтернативних торговельних партнерів.
Новіші дані МВФ, опубліковані в липні 2025 року, свідчать про уповільнення темпів зростання економіки росії воєнного часу, а прогнози зростання значно скорочені. Цей перегляд, який описується як найстрімкіший серед основних економік, вказує на дефіцит робочої сили, невикористані виробничі потужності та скорочення резервів Фонду національного добробуту росії, що сигналізує про повернення до стагфляційних умов. Ці прогнози підкреслюють серйозний та стійкий тиск на економіку росії.
Санкції, запроваджені західними країнами, стали наріжним каменем економічних проблем росії. Виключення кількох російських банків із міжнародної платіжної системи SWIFT та обмеження доступу Центрального банку росії до міжнародних резервів серйозно підірвали здатність росії брати участь у світовій торгівлі.
МВФ зазначив у березні 2022 року, що ці санкції призвели до різкого падіння вартості рубля та цін на активи, причому рубль значно втратив вартість у перші місяці війни. Хоча російський уряд запровадив контроль за рухом капіталу та підвищив процентні ставки для стабілізації валюти, довгостроковим наслідком стало значне скорочення валютних резервів та доступу до світових фінансових ринків.
Європейська Рада повідомила, що, за оцінками МВФ та Світового банку, торгівля товарами та послугами росії значно скоротилася у 2022 році, при цьому імпорт скоротився на 9,7-15,01%, а експорт – на 8,7-9,6%. Санкції, зокрема ті, що стосуються імпорту нафти, починаючи з грудня 2022 року, призвели до падіння доходів від нафти на 25% у січні 2023 року порівняно з попереднім роком, повідомляє Міжнародне енергетичне агентство.
Ця втрата доходів погіршила фінансове становище росії, дефіцит федерального бюджету досяг 2400 мільярдів рублів у першому кварталі 2023 року, що становить понад половину дефіциту бюджету за весь рік.
Україна та росія є основними світовими постачальниками сировинних товарів, зокрема пшениці та енергоносіїв. Разом на них припадало 25% світового експорту пшениці та значну частину поставок викопного палива, особливо до Європи. Війна порушила ці ланцюги поставок, призвівши до зростання світових цін на сировинні товари та зменшення експортних доходів росії.
Хоча високі ціни на енергоносії спочатку зміцнили бюджетні надходження росії у 2022 році, подальші санкції на експорт нафти та зусилля ЄС щодо зменшення залежності від російського газу значно обмежили ці прибутки.
Світовий банк зазначив, що роль росії як основного експортного напряму для країн Центральної Азії та Кавказу, у поєднанні з грошовими переказами, що становлять майже 30% ВВП у деяких із цих економік, посилила регіональну економічну нестабільність, ще більше економічно ізолюючи росію.
Економіка росії значною мірою залежить від експорту енергоносіїв, які складають значну частину її ВВП та державних доходів. Війна та подальші санкції порушили роботу цього критично важливого сектору. Прагнення ЄС до диверсифікації енергетики, включаючи призупинення будівництва газопроводу “Північний потік-2”, зменшили залежність Європи від російського газу.
Тим часом, спроби росії перенаправити експорт енергоносіїв до таких країн, як Китай та Індія, заважають логістичні проблеми та знижені ціни, що ще більше скорочує доходи.
Війна спричинила значний відтік мізків, через що багато молодих, кваліфікованих росіян покинули країну через політичні репресії та економічну невизначеність. МВФ та Світовий банк виділили дефіцит робочої сили як ключовий фактор економічного спаду в росії, а невикористані виробничі потужності посилюють проблему. Відхід західних компаній, які працевлаштовували тисячі кваліфікованих працівників, ще більше напружив ринок праці.
Війна прискорила економічну ізоляцію росії, сприяючи ширшій тенденції деглобалізації. МВФ попереджає, що конфлікт ризикує фрагментувати світову економіку на геополітичні блоки з різними технологічними стандартами та платіжними системами, що потенційно підриває доступ росії до передових технологій. Крах технічних та наукових зв’язків із Заходом, за даними Економічного обзору, загрожує довгостроковій економічній конкурентоспроможності росії.
Поєднання високої інфляції та економічної стагнації – стагфляції – стало серйозною проблемою. МВФ повідомив, що рівень інфляції в росії досяг 13,9% у 2022 році, що нижче за початково прогнозовані 22%, але постійні перебої в ланцюгах поставок та санкції продовжують спричиняти зростання цін. Виснаження Фонду національного добробуту, який використовується для стабілізації економіки, створює довгостроковий фіскальний ризик, як наголосив центральний банк росії у 2025 році.
Економічний спад має соціальні наслідки: за оцінками Світового банку, у 2022 році ще 2,6 мільйона росіян опинилися за межею бідності на національному рівні. Зростання бідності та зниження реальних доходів можуть підживлювати соціальні заворушення, особливо враховуючи, що війна продовжує виснажувати ресурси. Економічна обсерваторія припускає, що поточна фінансова криза може загрожувати стабільності російського режиму, якщо економічні умови погіршаться ще більше.
Економічний вплив війни поширюється за межі росії, впливаючи на світові ринки через шоки цін на сировинні товари та перебої в ланцюгах поставок. У квітневому звіті МВФ “Світовий економічний огляд” за 2022 рік знизив прогнози глобального зростання майже на один відсотковий пункт, назвавши війну основним рушійним фактором. Ринки, що розвиваються, особливо ті, що залежать від російських та українських сировинних товарів, стикаються з підвищеною інфляцією та проблемами зростання, що посилює глобальний економічний хвильовий ефект.
російський уряд запровадив низку заходів для пом’якшення економічних наслідків, включаючи контроль за рухом капіталу, фіксований обмінний курс та збільшення внутрішніх запозичень. Зусилля центрального банку щодо стабілізації рубля та банківської системи були частково успішними, станом на 2022 рік не було зареєстровано жодних значних панік з банків. Однак ці заходи не повністю компенсували вплив санкцій та перебоїв у торгівлі.
Натомість Україна отримала значну міжнародну підтримку, зокрема 1,4 мільярда доларів США у вигляді екстреного фінансування від МВФ у 2022 році та 925 мільйонів доларів США від Світового банку. Ці кошти допомогли стабілізувати економіку України, яка, за прогнозами МВФ та Світового банку, у 2022 році скоротиться на 35-45%. Контраст між міжнародною підтримкою України та ізоляцією росії підкреслює економічні проблеми останньої.
росія прагнула орієнтуватися на незахідні ринки, зокрема на Китай та Індію, щоб компенсувати втрати західної торгівлі. Однак ці зусилля стикаються з труднощами, зокрема зі зниженими цінами та логістичними бар’єрами, що обмежує їхню ефективність у підтримці економічного зростання.
Хоча економіка росії не зазнала повного краху, вона переживає серйозні труднощі. Скорочення ВВП, хоча й значне, виявилося менш серйозним, ніж спочатку побоювалися, частково через високі ціни на енергоносії у 2022 році та втручання уряду. Однак довгострокові перспективи похмурі, оскільки постійні санкції, нестача робочої сили та технологічна ізоляція загрожують стійкою стагнацією.
Перегляд прогнозу МВФ на 2025 рік, який позначає росію як провідну економіку з найбільш різким зниженням рейтингу, відображає зростаюче занепокоєння щодо її економічної траєкторії.
Стійкість російської економіки перед обличчям санкцій є помітною, але ненадійною. Виснаження резервів, зниження експортних доходів та зростання бюджетного дефіциту свідчать про те, що може виникнути глибша криза, якщо війна продовжиться або санкції посиляться. Оцінка Світового банку щодо збитків інфраструктурі України в розмірі 60 мільярдів доларів підкреслює величезні витрати війни, які російська економіка дедалі менше готова витримувати.
Економічні наслідки війни поширюються за межі росії та України, сприяючи глобальній інфляції, порушенням ланцюгів поставок та посиленню геополітичної напруженості. МВФ попереджає про потенційну фрагментацію світової економіки на геополітичні блоки, що може ще більше ізолювати росію та загострити її економічні проблеми. Для росії шлях до відновлення залежить від вирішення війни та послаблення санкцій, і обидва ці аспекти видаються малоймовірними найближчим часом.
Світовий банк наголошує на необхідності глобальної співпраці для пом’якшення економічних наслідків війни, включаючи списання боргів країн з надмірною заборгованістю та підтримку вразливих економік. Однак зростаюча ізоляція росії та залежність від скорочення кола торговельних партнерів обмежують її можливості отримувати вигоду від такої співпраці.
Вторгнення росії в Україну спричинило глибоку економічну кризу, що характеризується скороченням ВВП, фінансовою ізоляцією та перебоями в торгівлі. Дані МВФ, Світового банку та інших установ малюють картину економіки, яка перебуває під серйозним тиском, з прогнозованим падінням ВВП на 8,5-11,2% у 2022 році та постійними викликами у 2023 році та надалі.
Хоча державне втручання запобігло повному колапсу, структурні недоліки, санкції та витрати війни загрожують довгостроковою стагнацією або навіть гіршим наслідком. Глобальні економічні хвильові ефекти підкреслюють ширше значення економічного занепаду росії, підкреслюючи необхідність вирішення конфлікту для пом’якшення подальшої шкоди.
© Times of Ukraine
. . . .
Russia’s invasion of Ukraine, which began on February 24, 2022, has not only triggered a humanitarian crisis and geopolitical upheaval but has also precipitated severe economic consequences for Russia itself. The combination of unprecedented international sanctions, disrupted trade, and the costs of sustaining a prolonged military campaign have pushed the Russian economy into a precarious state.
The invasion of Ukraine marked a turning point for Russia’s economy, which was already navigating challenges from the fluctuating global commodity prices and long-standing structural weaknesses. Prior to the war, Russia’s economy was projected to grow by 4.3% in 2022, according to the World Bank.
However, the imposition of sanctions, the exodus of foreign businesses, and the disruption of global trade links rapidly reversed this outlook. The war has compounded pre-existing economic vulnerabilities, including Russia’s heavy reliance on energy exports and limited economic diversification, leading to a sharp contraction in economic activity.
The IMF and World Bank have provided stark assessments of Russia’s economic performance since the invasion. According to the World Bank’s Spring 2022 Economic Update, Russia’s GDP was estimated to contract by 11.2% in 2022, a significant downturn from pre-war projections.
The IMF’s April 2022 World Economic Outlook revised this figure slightly, estimating a contraction of 8.5% in 2022, with the potential for a further decline to 17% by 2023 if sanctions targeting energy exports were tightened.
By 2023, the World Bank projected a further GDP decline of 0.2% in a baseline scenario, while the Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) forecasted a more severe drop of 2.5%. In contrast, the IMF projected modest growth of 0.7% in 2023, reflecting uncertainty in Russia’s ability to mitigate sanctions through alternative trade partners.
More recent data from the IMF, as reported in July 2025, indicates a slowdown in Russia’s wartime economy, with growth forecasts slashed significantly. This revision, described as the steepest among major economies, points to labor shortages, idle production capacity, and dwindling reserves from Russia’s National Wealth Fund, signaling a return to stagflationary conditions. These projections underscore the severe and sustained pressure on Russia’s economy.
The sanctions imposed by Western nations have been a cornerstone of Russia’s economic woes. The exclusion of several Russian banks from the SWIFT international payment system and restrictions on the Central Bank of Russia’s access to international reserves have severely disrupted Russia’s ability to engage in global trade.
The IMF noted in March 2022 that these sanctions led to a sharp decline in the ruble’s value and asset prices, with the ruble losing significant value in the early months of the war. Although the Russian government implemented capital controls and raised interest rates to stabilize the currency, the long-term impact has been a significant reduction in foreign exchange reserves and access to global financial markets.
The European Council reported that Russia’s trade in goods and services declined significantly in 2022, with imports dropping by 9.7-15.01% and exports by 8.7-9.6%, according to IMF and World Bank estimates. The sanctions, particularly those targeting oil imports starting in December 2022, led to a 25% drop in oil revenues in January 2023 compared to the previous year, according to the International Energy Agency. This loss of revenue has strained Russia’s fiscal position, with the federal budget deficit reaching 2,400 billion rubles in the first quarter of 2023, more than half the budgeted deficit for the entire year.
Russia and Ukraine are major global suppliers of commodities, particularly wheat and energy. Together, they accounted for 25% of global wheat exports and a significant portion of fossil fuel supplies, especially to Europe. The war disrupted these supply chains, driving up global commodity prices and reducing Russia’s export revenues.
While high energy prices initially bolstered Russia’s fiscal revenues in 2022, the subsequent sanctions on oil exports and the EU’s efforts to reduce dependency on Russian gas have significantly curtailed these gains.
The World Bank noted that Russia’s role as a major export destination for countries in Central Asia and the Caucasus, coupled with remittances accounting for nearly 30% of GDP in some of these economies, has amplified regional economic instability, further isolating Russia economically.
Russia’s economy is heavily reliant on energy exports, which account for a significant portion of its GDP and government revenue. The war and subsequent sanctions have disrupted this critical sector. The EU’s push for energy diversification, including the suspension of the Nord Stream 2 pipeline, has reduced Europe’s reliance on Russian gas.
Meanwhile, Russia’s attempts to redirect energy exports to countries like China and India have been hampered by logistical challenges and discounted prices, further eroding revenues.
The war has triggered a significant brain drain, with many young, skilled Russians leaving the country due to political repression and economic uncertainty. The IMF and World Bank have highlighted labor shortages as a key factor in Russia’s economic slowdown, with idle production capacity exacerbating the issue. The departure of Western companies, which employed thousands of skilled workers, has further strained the labor market.
The war has accelerated Russia’s economic isolation, contributing to a broader trend of deglobalization. The IMF has warned that the conflict risks fragmenting the global economy into geopolitical blocs with distinct technology standards and payment systems, potentially undermining Russia’s access to advanced technologies. The collapse of technical and scientific ties with the West, as noted by the Economics Observatory, threatens Russia’s long-term economic competitiveness.
The combination of high inflation and economic stagnation – stagflation – has become a significant concern. The IMF reported that Russia’s inflation rate reached 13.9% in 2022, lower than the initially projected 22%, but persistent supply chain disruptions and sanctions continue to drive price increases. The depletion of the National Wealth Fund, used to stabilize the economy, poses a long-term fiscal risk, as highlighted by Russia’s central bank in 2025.
The economic downturn has social implications, with the World Bank estimating that an additional 2.6 million Russians fell below the national poverty line in 2022. Rising poverty and declining real incomes could fuel social unrest, particularly as the war continues to drain resources. The Economics Observatory suggests that the ongoing financial crisis may threaten the stability of the Russian regime if economic conditions deteriorate further.
The war’s economic impact extends beyond Russia, affecting global markets through commodity price shocks and supply chain disruptions. The IMF’s April 2022 World Economic Outlook slashed global growth forecasts by nearly a percentage point, citing the war as a primary driver. Emerging markets, particularly those reliant on Russian and Ukrainian commodities, face heightened inflation and growth challenges, amplifying the global economic ripple effects.
The Russian government has implemented several measures to mitigate the economic fallout, including capital controls, a fixed exchange rate, and increased domestic borrowing. The central bank’s efforts to stabilize the ruble and banking system have been partially successful, with no major bank runs reported as of 2022. However, these measures have not fully offset the impact of sanctions and trade disruptions.
In contrast, Ukraine has received significant international support, including $1.4 billion in emergency financing from the IMF in 2022 and $925 million from the World Bank. These funds have helped stabilize Ukraine’s economy, which is projected to contract by 35-45% in 2022, according to the IMF and World Bank. The contrast between international support for Ukraine and Russia’s isolation underscores the latter’s economic challenges.
Russia has sought to pivot to non-Western markets, particularly China and India, to offset the loss of Western trade. However, these efforts face challenges, including discounted prices and logistical barriers, limiting their effectiveness in sustaining economic growth.
While Russia’s economy has not collapsed entirely, it is under severe strain. The GDP contraction, while significant, has been less severe than initially feared, partly due to high energy prices in 2022 and government interventions. However, the long-term outlook is grim, with ongoing sanctions, labor shortages, and technological isolation threatening sustained stagnation.
The IMF’s 2025 forecast revision, marking Russia as the major economy with the steepest downgrade, reflects growing concerns about its economic trajectory.
The resilience of Russia’s economy in the face of sanctions is notable but precarious. The depletion of reserves, declining export revenues and increasing budget deficits suggest that a deeper crisis could emerge if the war persists or sanctions intensify. The World Bank’s estimate of a $60 billion infrastructure damage bill for Ukraine highlights the immense cost of the war, which Russia’s economy is increasingly ill-equipped to sustain.
The war’s economic fallout extends beyond Russia and Ukraine, contributing to global inflation, supply chain disruptions, and heightened geopolitical tensions. The IMF warns of a potential fragmentation of the global economy into geopolitical blocs, which could further isolate Russia and exacerbate its economic challenges. For Russia, the path to recovery hinges on the war’s resolution and the easing of sanctions, both of which appear unlikely in the near term.
The World Bank emphasizes the need for global cooperation to mitigate the war’s economic impacts, including debt relief for over-indebted countries and support for vulnerable economies. However, Russia’s growing isolation and reliance on a shrinking pool of trade partners limit its ability to benefit from such cooperation.
Russia’s invasion of Ukraine has triggered a profound economic crisis, characterized by GDP contraction, financial isolation and trade disruptions. Data from the IMF, World Bank and other institutions paint a picture of an economy under severe pressure, with a projected GDP decline of 8.5-11.2% in 2022 and ongoing challenges in 2023 and beyond.
While government interventions have prevented a total collapse, structural weaknesses, sanctions, and the costs of war threaten long-term stagnation or worse. The global economic ripple effects underscore the broader significance of Russia’s economic decline, highlighting the need for a resolution to the conflict to mitigate further damage.
© Times of Ukraine