Супермаркети часто сприймаються як зручні магазини, де можна купити продукти та товари для дому, але за їх яскраво освітленими проходами та привітним фасадом ховаються шахрайські прийоми, щоб максимізувати прибуток за рахунок довірливих покупців. Ці методи, від тонких психологічних маніпуляцій до відвертого шахрайства, експлуатують поведінку споживачів та підривають довіру.
Одним із найпоширеніших способів обману покупців у супермаркетах є використання маніпулятивних цінових стратегій, покликаних створити ілюзію економії чи вигоди.
Супермаркети часто рекламують товари як “розпродажні”, порівнюючи ціни “було/зараз”, що передбачає значну економію. Однак розслідування показали, що “первісна” ціна іноді завищена або фактично не стягується, через що знижка видається більшою, ніж вона є насправді. Наприклад, на товарі може бути написано “Було 5,99$, стало 3,99$”, але він міг ніколи не продаватися по 5,99$. Регулюючі органи в різних країнах штрафували мережі за подібну практику, але вона зберігається через слабкий контроль та недовіру споживачів до вивісок із розпродажами.
Знижки на кілька товарів, наприклад, “Купи 2 за 5 доларів” покликані спонукати покупців купувати більше, ніж їм потрібно. Однак такі пропозиції можуть бути оманливими, якщо ціна за одиницю товару не знижена суттєво, або, що ще гірше, якщо ціна за одиницю товару завищена, щоб створити враження, що купівля кількох товарів вигідніша. Наприклад, один товар вартістю 3 долари може пропонуватися як “2 за 5 доларів”, що дозволяє заощадити лише 1 долар, але при цьому пропозиція рекламується як можливість, яку потрібно обов’язково придбати. Покупці, які нічого не підозрюють, можуть купити більше, ніж необхідно, збільшуючи виручку магазину.
Деякі супермаркети використовують динамічне ціноутворення, коригуючи ціни в залежності від попиту, часу доби або даних покупців. Хоча це поширене в електронній комерції, традиційні магазини все частіше використовують цю практику, використовуючи програми лояльності чи цифрові цінники. Наприклад, ціни можуть підвищуватися в години пік або в районах з низькою конкуренцією. Покупці, які не усвідомлюють цих коливань, можуть платити більше за той самий товар, ніж інші, що коли виявляється, здається несправедливим за своєю суттю.
Супермаркети ретельно спроектовані таким чином, щоб впливати на купівельну поведінку, часто вдаючись до психологічних хитрощів для стимулювання продажів.
Товари з високою маржою, такі як брендовані продукти або шкідливі для здоров’я закуски, часто розміщують на рівні очей або поруч із касами, щоб забезпечити максимальну видимість та стимулювати імпульсні покупки. Товари першої необхідності, такі як молоко, яйця або хліб, часто розташовують у глибині магазину, змушуючи покупців проходити через ряди, заповнені спокусливими, але необов’язковими товарами. Таке планування підвищує можливість незапланованих покупок, що підвищує прибуток.
Торцеві вітрини наприкінці проходів часто використовуються демонстрації “спеціальних пропозицій”. Однак ці товари не завжди продаються зі знижкою і можуть просто бути високоприбутковими товарами, замаскованими під розпродаж. Таке помітне розташування створює відчуття терміновості, спонукаючи покупців брати товар, не зважаючи на ціну.
Супермаркети використовують сенсорні сигнали для впливу купівельну поведінку. Наприклад, запах свіжоспеченого хліба або вид яскравих продуктів біля входу до магазину створюють позитивне перше враження, спонукаючи покупців витрачати більше. Темп музики ретельно підбирається так, щоб або сповільнити покупців (збільшуючи час перегляду), або прискорити їх у години пік. Ці тонкі маніпуляції використовують підсвідомі процеси ухвалення рішень.
Упаковка є потужним інструментом обману, оскільки супермаркети та виробники співпрацюють, щоб вводити покупців в оману щодо кількості, якості чи цінності продукту.
“Шрінкфляція” відбувається, коли розмір чи кількість товару зменшується, а ціна залишається незмінною або зростає. Наприклад, коробка з пластівцями може зменшитися з 500 г до 450 г, але дизайн упаковки залишиться тим самим, щоб приховати різницю. Покупці, не знаючи про зниження ціни, продовжують платити ту саму ціну за меншу кількість товару, що фактично збільшує прибуток супермаркету.
Такі терміни, як “натуральний”, “з низьким вмістом жиру” або “органічний”, часто використовуються для залучення споживачів, які дбають про своє здоров’я, але ці терміни можуть бути розпливчастими або оманливими. Наприклад, продукт із маркуванням “натуральний” може містити штучні добавки, а продукти з “низьким вмістом жиру” можуть компенсувати це високим вмістом цукру. Супермаркети використовують ці модні слова, щоб встановлювати високі ціни на продукти, які можуть не забезпечувати обіцяних переваг.
Деякі продукти упаковуються в надто велику тару, щоб створити враження більшої цінності. Наприклад, пакет заморожених продуктів може містити багато порожнього простору або надлишку повітря, вводячи покупців в оману щодо реального обсягу. Така тактика особливо поширена щодо товарів під власними торговими марками, які супермаркети активно просувають збільшення прибутку.
Програми лояльності рекламуються як спосіб заохочення клієнтів знижками, але насправді часто служать інструментами збору та маніпулювання даними.
Відстежуючи історію покупок за допомогою карток лояльності, супермаркети можуть адаптувати ціни та акції під кожного покупця. Хоча це може здатися корисним, це може призвести до цінової дискримінації, коли постійним покупцям пропонують більш високі ціни на певні товари, оскільки магазин знає, що вони швидше за все їх куплять. Така практика підриває цінність програм лояльності, що сприймається.
Дані клієнтів, зібрані в рамках програм лояльності, іноді продаються третім особам, наприклад рекламодавцям або виробникам, без явного розкриття інформації. Це дозволяє супермаркетам отримувати додатковий прибуток, порушуючи при цьому конфіденційність покупців. Покупці можуть неусвідомлено сприяти цьому, реєструючись у програмах, які, на їхню думку, призначені виключно для отримання знижок.
Деякі програми лояльності вимагають від клієнтів оплати преміум-рівня для доступу до “ексклюзивних” знижок. Однак ці знижки можуть бути не набагато вигідніші за звичайні акції, а вартість підписки часто переважує економію, заганяючи клієнтів у порочне коло витрат заради “економії”.
Супермаркети іноді маніпулюють рівнями запасів, щоб вплинути на рішення про закупівлю та максимізувати прибуток.
Створення ілюзії дефіциту, наприклад, маркування товарів як “обмежена кількість” або “поки є в наявності”, підштовхує покупців до негайної покупки. Насправді магазин може мати достатній запас товару, використовуючи цю тактику стимулювання імпульсивних покупок.
І навпаки, супермаркети можуть перенасичувати асортименти високоприбуткових товарів, обмежуючи при цьому доступність товарів першої необхідності з низькою маржою. Наприклад, магазин може пропонувати кілька брендів дорогих закусок, але тільки один бюджетний варіант основних продуктів, таких як рис або макарони, підштовхуючи покупців до дорожчих покупок.
Процес оформлення замовлення ще одна область, де супермаркети експлуатують клієнтів заради прибутку.
Каси завалені солодощами, журналами та невеликими гаджетами, спонукаючи робити покупки в останню хвилину. Ціни на ці товари часто завищені, але їхня зручність і помітність роблять їх привабливими, особливо для втомлених або розсіяних покупців.
Деякі супермаркети просять покупців “округлити” суму для благодійності. Ця практика здається альтруїстичною, але може вводити в оману. У деяких випадках супермаркети заявляють про податкові відрахування за ці пожертвування, фактично наживаючись на щедрість покупців. Крім того, обрані благодійні організації можуть бути пов’язані із супермаркетом, що викликає питання про прозорість.
Системи самообслуговування на касах або служби доставки можуть включати приховані збори, такі як плата за обслуговування або завищена вартість доставки, які не розкриваються до покупки. Ці збори збільшують прибуток супермаркету, одночасно дратуючи покупців, які почуваються обдуреними.
Супермаркети часто економлять на якості продукції, щоб скоротити витрати, обманюючи покупців щодо свіжості чи цінності.
Деякі мережі були викриті у перепакуванні прострочених або майже прострочених продуктів новими етикетками, щоб продовжити термін їх придатності. Це особливо поширене щодо м’яса, овочів та фруктів, а також випічки, де нова упаковка може приховати зниження якості.
Такі заяви, як “щоденна свіжість” чи “місцеве виробництво”, інколи перебільшені. Наприклад, свіжі продукти можуть зберігатися тижнями, перш ніж потрапити на полиці, а місцеві продукти можуть поставлятися за сотні кілометрів. Такі заяви дозволяють супермаркетам встановлювати найвищі ціни на стандартні товари.
Продукція приватних торгових марок, які найчастіше дешевші від відомих брендів, може позиціонуватися як порівнянна за якістю. Однак деякі з них виготовляються з інгредієнтів нижчої якості або за нижчими виробничими стандартами, що вводить покупців в оману, змушуючи їх думати, що вони отримують еквівалентну цінність за нижчою ціною.
Багато з цих практик виходять за межі закону, а деякі призвели до судових позовів або дій регулюючих органів. Наприклад, у Великій Британії супермаркети були оштрафовані Управлінням з конкуренції і ринків за ціноутворення, що вводить в оману. У США проти мереж було подано колективні позови за хибну рекламу та дефляцію. Проте правозастосування найчастіше непослідовне, і штрафи можуть виявитися незначною платою за отриманий прибуток.
З етичної точки зору подібні практики підривають довіру споживачів і завдають непропорційно великої шкоди вразливим групам населення, таким як малозабезпечені покупці, які купують у супермаркетах доступні товари першої необхідності. Психологічні маніпуляції, закладені в дизайні та ціноутворенні магазинів, експлуатують людську поведінку, порушуючи питання корпоративної відповідальності.
Щоб не стати жертвою цих шахрайських схем, споживачі можуть зробити запобіжні кроки:
Завжди перевіряйте ціну за одиницю (наприклад, за унцію або кілограм), щоб оцінити справжню вартість, особливо у випадку купівлі кількох товарів.
Будьте обережні з такими модними словами, як “натуральний” або “з низьким вмістом жиру”, та уважно читайте списки інгредієнтів.
Список покупок допомагає уникати імпульсних покупок та дотримуватись запланованих.
Зрозумійте, як використовуються ваші дані, та порівняйте переваги програм лояльності з потенційними ризиками для конфіденційності.
Перевіряйте квитанції щодо помилок, прихованих платежів або розбіжностей у цінах.
Шукайте супермаркети або місцеві магазини з прозорими цінами та етичними нормами.
Супермаркети відіграють важливу роль у сучасному житті, але деякі мережі ставлять прибуток вище за чесність, вдаючись до обманних прийомів для маніпулювання покупцями. Від оманливих цін до експлуататорських програм лояльності ці схеми експлуатують довіру і психологію споживачів.
Розуміючи ці тактики та роблячи покупки усвідомлено, споживачі зможуть робити усвідомлений вибір та притягувати рітейлерів до відповідальності. Суворіший нагляд з боку регулюючих органів та підвищення обізнаності громадськості мають вирішальне значення для припинення подібних практик та формування більш справедливого ринку.
© Times of U
. . . .
Supermarkets are often seen as convenient one-stop shops for groceries and household needs, but beneath their brightly lit aisles and friendly facades, chains employ deceptive tactics to maximize profits at the expense of unsuspecting customers. These practices, ranging from subtle psychological manipulations to outright fraudulent schemes, exploit consumer behavior and erode trust.
One of the most common ways supermarkets deceive customers is through manipulative pricing strategies designed to create the illusion of savings or value.
Supermarkets often advertise products as being “on sale” with a “was/now” price comparison, suggesting significant savings. However, investigations have revealed that the “original” price is sometimes inflated or never actually charged, making the discount appear larger than it is. For example, a product might be labeled as “Was $5.99, Now $3.99,” but the item may never have sold at $5.99. Regulatory bodies in various countries have fined chains for such practices, yet they persist due to lax enforcement and consumer trust in sale signage.
Multi-buy deals, such as “Buy 2 for $5,” are designed to encourage customers to purchase more than they need. However, these deals can be deceptive when the unit price of the product is not significantly reduced, or worse, when the single-item price is inflated to make the multi-buy seem like a better deal. For instance, a single item priced at $3 might be offered as “2 for $5,” saving only $1, yet the deal is marketed as a must-grab opportunity. Unsuspecting customers may buy more than necessary, increasing the store’s revenue.
Some supermarkets use dynamic pricing, adjusting prices based on demand, time of day, or customer data. While this is common in e-commerce, brick-and-mortar stores are increasingly adopting it through loyalty programs or digital price tags. For example, prices may rise during peak shopping hours or in areas with less competition. Customers unaware of these fluctuations may pay more than others for the same product, a practice that feels inherently unfair when discovered.
Supermarkets are meticulously designed to influence purchasing behavior, often using psychological tricks to drive sales.
High-margin items, such as branded products or unhealthy snacks, are often placed at eye level or near checkouts to maximize visibility and impulse purchases. Essential items like milk, eggs, or bread are frequently placed at the back of the store, forcing customers to walk through aisles filled with tempting, non-essential goods. This layout increases the likelihood of unplanned purchases, boosting profits.
End-cap displays at the end of aisles are often used to showcase “special offers.” However, these products are not always discounted and may simply be high-profit items disguised as deals. The prominent placement creates a sense of urgency, prompting customers to grab the item without checking the price.
Supermarkets use sensory cues to influence buying behavior. For example, the smell of freshly baked bread or the sight of vibrant produce at the store entrance creates a positive first impression, encouraging spending. Music tempo is carefully selected to either slow down shoppers (increasing browsing time) or speed them up during busy periods. These subtle manipulations exploit subconscious decision-making processes.
Packaging is a powerful tool for deception, as supermarkets and manufacturers collaborate to mislead customers about product quantity, quality, or value.
Shrinkflation occurs when a product’s size or quantity is reduced while the price remains the same or increases. For example, a cereal box might shrink from 500g to 450g, but the packaging design remains similar to obscure the change. Customers, unaware of the reduction, continue paying the same price for less product, effectively increasing the supermarket’s profit margin.
Labels such as “natural,” “low-fat,” or “organic” are often used to attract health-conscious consumers, but these terms can be vague or misleading. For instance, a product labeled “natural” may still contain artificial additives, and “low-fat” items may compensate with high sugar content. Supermarkets capitalize on these buzzwords to charge premium prices for products that may not deliver the promised benefits.
Some products are packaged in oversized containers to give the appearance of greater value. For example, a bag of frozen food might contain significant empty space or excess air, deceiving customers about the actual quantity. This tactic is particularly common with private-label brands, which supermarkets heavily promote to increase profit margins.
Loyalty programs are marketed as a way to reward customers with discounts, but they often serve as tools for data collection and manipulation.
By tracking purchase history through loyalty cards, supermarkets can tailor prices and promotions to individual customers. While this may seem beneficial, it can lead to price discrimination, where loyal customers are charged higher prices for certain items because the store knows they are likely to buy them regardless. This practice undermines the perceived value of loyalty programs.
Customer data collected through loyalty programs is sometimes sold to third parties, such as advertisers or manufacturers, without clear disclosure. This allows supermarkets to generate additional revenue while compromising customer privacy. Shoppers may unknowingly contribute to this by signing up for programs they believe are solely for discounts.
Some loyalty programs require customers to pay for premium tiers to access “exclusive” discounts. However, these discounts may not be significantly better than regular promotions, and the subscription cost often outweighs the savings, locking customers into a cycle of spending to “save.”
Supermarkets sometimes manipulate stock levels to influence purchasing decisions and maximize profits.
Creating the illusion of scarcity, such as labeling products as “limited stock” or “while supplies last,” pressures customers to buy immediately. In reality, the store may have ample stock in reserve, using the tactic to drive impulse purchases.
Conversely, supermarkets may overstock high-profit items while limiting the availability of lower-margin essentials. For example, a store might stock multiple brands of expensive snacks but offer only one budget-friendly option for staples like rice or pasta, nudging customers toward pricier purchases.
The checkout process is another area where supermarkets exploit customers for profit.
Checkout lanes are lined with candy, magazines, and small gadgets to encourage last-minute purchases. These items are often overpriced, but their convenience and visibility make them hard to resist, especially for tired or distracted shoppers.
Some supermarkets ask customers to “round up” their total for charity, a practice that seems altruistic but can be misleading. In some cases, the supermarket claims tax deductions for these donations, effectively profiting from customers’ generosity. Additionally, the charities chosen may have ties to the supermarket, raising questions about transparency.
Self-checkout systems or delivery services may include hidden fees, such as service charges or inflated delivery costs, that are not clearly disclosed until the final transaction. These fees add to the supermarket’s revenue while frustrating customers who feel misled.
Supermarkets often cut corners on product quality to reduce costs, deceiving customers about freshness or value.
Some chains have been caught repackaging expired or near-expired products with new labels to extend their shelf life. This is particularly common with meat, produce, or baked goods, where new packaging can mask declining quality.
Claims like “fresh daily” or “locally sourced” are sometimes exaggerated. For example, “fresh” produce may have been stored for weeks before reaching the shelf, and “local” products may come from hundreds of miles away. These claims allow supermarkets to charge premium prices for standard goods.
Private-label brands, which are often cheaper than name brands, may be marketed as comparable in quality. However, some are produced with lower-quality ingredients or manufacturing standards, deceiving customers into believing they’re getting equivalent value for a lower price.
Many of these practices skirt the edge of legality, and some have led to lawsuits or regulatory action. For example, in the UK, supermarkets have faced fines from the Competition and Markets Authority for misleading pricing. In the US, class-action lawsuits have targeted chains for false advertising and shrinkflation. However, enforcement is often inconsistent, and fines may be a small price to pay for the profits gained.
Ethically, these practices erode consumer trust and disproportionately harm vulnerable groups, such as low-income shoppers who rely on supermarkets for affordable essentials. The psychological manipulation embedded in store design and pricing exploits human behavior, raising questions about corporate responsibility.
To avoid falling victim to these schemes, consumers can take proactive steps:
Always check the price per unit (e.g., per ounce or kilogram) to evaluate true value, especially for multi-buy deals.
Be wary of buzzwords like “natural” or “low-fat” and read ingredient lists carefully.
A shopping list helps resist impulse buys and stick to planned purchases.
Understand how your data is used and weigh the benefits of loyalty programs against potential privacy risks.
Review receipts for errors, hidden fees, or discrepancies in pricing.
Seek out supermarkets or local stores with transparent pricing and ethical practices.
Supermarkets play an essential role in modern life, but some chains prioritize profits over integrity, using deceptive tactics to manipulate customers. From misleading pricing to exploitative loyalty programs, these schemes exploit consumer trust and psychology.
By understanding these tactics and shopping mindfully, consumers can make informed choices and hold retailers accountable. Greater regulatory oversight and public awareness are crucial to curbing these practices and fostering a fairer marketplace.
© Times of U