У динамічному світі фінансів ринкова вартість компанії – часто представлена її ринковою капіталізацією (загальною вартістю її акцій, що перебувають в обігу) – часто різко відрізняється від її поточної прибутковості. Ця «глибока прірва» стосується ситуацій, коли інвестори призначають захмарні оцінки компаніям, які отримують незначний прибуток або взагалі не отримують його, або навіть працюють зі збитками.
Хоча традиційна фінансова теорія наголошує на фундаментальних принципах, таких як прибуток та грошовий потік, сучасні ринки часто надають пріоритет потенціалу зростання, інноваціям та наративу над негайними прибутками. Це явище підживлювало буми, бульбашки та спади протягом історії, порушуючи питання про сталий розвиток, ризик та поведінку інвесторів.
Станом на початок 2026 року цей розрив залишається яскраво вираженим, особливо в таких секторах, як технології та біотехнології, де спекулятивний запал може призвести до зростання оцінок. 40% компаній, переважно компаній з малою капіталізацією, повідомляють про негативні або нульові прибутки, проте багато з цих акцій перевершили своїх прибуткових аналогів під час нещодавніх ринкових зростань.
Ринкова оцінка – це, по суті, ціна, яку фондовий ринок призначає компанії, розрахована як ціна акції, помножена на кількість акцій в обігу. Вона відображає колективні очікування інвесторів щодо майбутніх показників, на які впливають такі фактори, як зростання доходів, конкурентні переваги та макроекономічні умови. Прибутковість, з іншого боку, вимірює здатність компанії генерувати прибуток після відрахування витрат, зазвичай за допомогою таких показників, як чистий прибуток, прибуток на акцію (EPS) або рентабельність власного капіталу (ROE).
Розбіжність виникає, коли ринкова вартість зростає, незважаючи на слабку або негативну прибутковість. Ключові показники підкреслюють цей розрив.
Коефіцієнт ціна/прибуток (P/E): Для прибуткових компаній високий коефіцієнт P/E свідчить про те, що інвестори платять премію за зростання. Для збиткових фірм коефіцієнт стає нескінченним або негативним, що змушує покладатися на альтернативи, такі як ціна/продажі (P/S) або вартість підприємства/EBITDA (EV/EBITDA).
Вартість підприємства (EV): Це коригує ринкову капіталізацію з урахуванням боргу та грошових коштів, надаючи повнішу картину. Як зазначається в одному аналізі, EV є кращим показником для оцінки компаній, що розвиваються, особливо малих компаній зі значним боргом, оскільки враховує фінансовий леверидж, який сама по собі ринкова капіталізація ігнорує.
Ціннісні проти якісних акцій: Дослідження показують, що «ціннісні» стратегії купують акції компаній із середньою прибутковістю за низькими оцінками, тоді як «якісні» підходи орієнтовані на високоприбуткові компанії за ринковими цінами. З часом ціннісні акції виграли від багаторазового розширення, торгуючись за медіанними значеннями, такими як 5,6x EV/EBITDA порівняно з 10x для найприбутковіших компаній.
Ця прірва не є лише академічною; вона випливає з поведінкових фінансів, де оптимізм щодо революційних технологій переважає поточні фінансові реалії.
Розрив між оцінкою вартості та прибутковістю був повторюваною темою у фінансовій історії. Під час буму доткомів наприкінці 1990-х років такі компанії, як Pets.com, досягли величезної ринкової капіталізації, заснованої на «очному яблуці» (трафіку користувачів), а не на прибутках, лише для того, щоб зазнати краху, коли настала реальність. Сьогодні подібні моделі зберігаються, посилюючись низькими процентними ставками та ентузіазмом роздрібних інвесторів.
Розглянемо, наприклад, Amazon.com, який роками працював зі збитками після свого IPO 1997 року, надаючи пріоритет частці ринку над прибутковістю. Реінвестуючи доходи в розширення, він перетворився на трильйонного гіганта, що підтвердило стратегію для деяких, але не для всіх.
Tesla наводить інший приклад: протягом більшої частини 2010-х років вона звітувала про збитки, тоді як її ринкова капіталізація стрімко зростала через ажіотаж навколо електромобілів та бачення Ілона Маска. До 2026 року оцінка Tesla перевищує 1 трильйон доларів, незважаючи на прибуток у 2025 році склав лише 3,8 мільярда доларів, що ілюструє, як наратив впливає на вартість.
Більш пізні приклади можна знайти серед «швидкозростаючих, збиткових компаній» (HGLMC):
Uber та Lyft: Після IPO акції цих гігантів з перевезень торгувалися на рівні мільярдів, незважаючи на постійні збитки, при цьому ринкова капіталізація Uber впала нижче початкових очікувань на тлі сумнівів щодо прибутковості.
Snapchat (Snap Inc.) та Pinterest: Ці компанії соціальних мереж залишаються збитковими через роки після виходу на біржу, проте їхня оцінка в десятки мільярдів доларів залежить від залученості користувачів.
Сніжинка та Аффірм: Ці технологічні фірми, що входять до групи з 13 збиткових компаній вартістю понад 25 мільярдів доларів кожна, підкреслюють толерантність інвесторів до негативних прибутків у секторах даних та фінтех.
На ринку малих компаній 44% фірм є збитковими порівняно з лише 7% великих компаній, що підкреслює, чому перехід до малих компаній може не мати фундаментальної підтримки. Навіть приватні компанії, такі як SpaceX та xAI, можуть похвалитися оцінками в 1 трильйон доларів та 250 мільярдів доларів відповідно, що значно перевищує їхню прибутковість.
Графік вище ілюструє концептуальну динаміку доходів і витрат, де компанії можуть працювати на територіях збитків, перш ніж досягти точки беззбитковості, що відображає траєкторію багатьох високооцінених, але низькоприбуткових фірм.
Цьому проваллю сприяють кілька факторів:
Очікування зростання: Інвестори роблять ставку на майбутню масштабованість. Як підкреслюється в одному дослідженні, позитивна кореляція між поточним зростанням та подальшою прибутковістю – зумовлена реінвестиціями та реальними опціонами – може завищити вартість акцій в середньому на понад 10%. Швидкозростаючі компанії, особливо в технологічному секторі, виграють від цієї коваріації, де шоки прибутковості призводять до збільшення балансової вартості та вищої прибутковості.
Настрої ринку та спекуляції: ажіотаж, страх упущеної можливості (FOMO) та меми відіграють свою роль. Акції компаній, що займаються мемами, такі як AMC Entertainment, досягли мільярдної капіталізації, незважаючи на збитки, завдяки соціальним мережам.
Нематеріальні активи та мережеві ефекти: Сучасні компанії отримують цінність з даних, брендів та екосистем, які нелегко відобразити у звітах про прибутки. Розбіжності в оцінці часто виникають через недооцінку нематеріальних активів під час продажів або IPO.
Економічні умови: Низькі ставки заохочують до ризику, тоді як галузеві орієнтири різняться – банки мають середню чисту рентабельність 30%, але технологічні стартапи часто надають пріоритет зростанню, а не прибутку.
Заперечення та упередженість інвесторів: Власники переоцінюють свої акції, виходячи з емоційної прив’язаності або пікової продуктивності, тоді як покупці зосереджуються на нормалізованих прибутках. На публічних ринках це проявляється як переоцінка збиткових технологічних компаній, де 85% збиткової ринкової капіталізації в розмірі 2,6 трильйона доларів пов’язані з технологіями.
Цей розрив створює значні ризики. Бульбашки, як-от технологічний крах 2000 року, знищують багатство – лише 15 акцій втратили 281 мільярд доларів протягом десятиліття через переоцінку та погані фундаментальні показники. Сьогодні технологічні компанії Megacap відображають це, при цьому медіанне зростання вільного грошового потоку стає негативним, тоді як оцінки залишаються на рівні 30x прибутку.
Для інвесторів безодня заохочує спекулятивну поведінку, що потенційно призводить до збитків, коли прибутковість не матеріалізується. З економічної точки зору це може сигналізувати про неправильний розподіл капіталу, як це видно на прикладі краху WeWork після пікової оцінки в 47 мільярдів доларів, незважаючи на хронічні збитки.
З іншого боку, успішні мости, такі як у Amazon, створюють величезну цінність. Однак, кількість невдач перевищує кількість успіхів, і багато високопродуктивних провідних компаній (HGLMC) показують низькі результати після IPO.
Щоб зорієнтуватися в цьому, необхідні альтернативні методи оцінки.
Дисконтований грошовий потік (DCF): прогнозує майбутні грошові потоки з дисконтуванням на ризик. Ідеально підходить для компаній з негативним прибутком, хоча й чутливий до припущень.
Коефіцієнти доходу: використовуються, коли прибуток відсутній, наприклад, IPO Twitter у 2013 році на рівні 12-кратного прогнозованого обсягу продажів.
Аналіз порівняльних показників: Коригування з урахуванням відмінностей у розмірі, зростанні та прибутковості.
Стратегії поєднання включають покращення операційної діяльності, позбавлення від непрофільних активів та кращу комунікацію для узгодження ринкових сприйняттів з реальністю. Для збиткових фірм зосередження на показниках користувачів або прогалинах на ринку може виправдати оцінку вартості, як це видно на прикладі стартапів, таких як DocuSign, які використовували незадоволені потреби.
Amazon: Збиткова до середини 2010-х років, її стратегія низьких цін та реінвестування окупилася, перетворивши ставку на оцінку у прибутковість.
Tesla: Оцінка компанії перевищує 1 трильйон доларів, при цьому прибуток компанії є скромним, її прогнози щодо зростання виправдані, але скептики попереджають про надмірну залежність від субсидій на електромобілі.
WeWork: досяг піку в 47 мільярдів доларів у приватному секторі, незважаючи на збитки; визнано нестійким, компанія оголосила про банкрутство у 2023 році.
Peloton: Відомий ажіотажем навколо пандемії, його пік у 50 мільярдів доларів зруйнувався через зростання збитків та зменшення попиту.
Ці випадки підкреслюють, що хоча прірва може призвести до надмірних винагород, вона часто закінчується виправленням.
Глибока прірва між ринковою вартістю та прибутковістю відображає напругу між сучасними реаліями та майбутніми обіцянками. В епоху швидких інновацій цей розрив дозволяє компаніям з далекоглядністю процвітати, але також породжує волатильність та ірраціональність. Інвестори повинні балансувати між оптимізмом та ретельним аналізом, використовуючи такі інструменти, як DCF та EV, щоб пробити ажіотаж. У міру розвитку ринків, пам’ять про історичні уроки – від доткомів до технологічного спаду 2022 року – матиме вирішальне значення. Зрештою, створення сталої вартості вимагає не лише високих оцінок, але й кінцевої прибутковості, щоб подолати прірву.
Ед Делані , Сан-Хосе, Каліфорнія
© Times of U
. . . .
In the dynamic world of finance, a company’s market value – often represented by its market capitalization (the total value of its outstanding shares) – frequently diverges dramatically from its current profitability. This “deep abyss” refers to situations where investors assign sky-high valuations to companies that generate little to no profits, or even operate at a loss.
While traditional financial theory emphasizes fundamentals like earnings and cash flow, modern markets often prioritize growth potential, innovation, and narrative over immediate returns. This phenomenon has fueled booms, bubbles, and busts throughout history, raising questions about sustainability, risk, and investor behavior.
As of early 2026, this disconnect remains pronounced, particularly in sectors like technology and biotech, where speculative fervor can propel valuations into the stratosphere. 40% of companies – primarily small-cap firms – report negative or zero earnings, yet many of these stocks have outperformed their profitable counterparts in recent market rallies.
Market valuation is essentially the price the stock market assigns to a company, calculated as share price multiplied by the number of outstanding shares. It reflects collective investor expectations about future performance, influenced by factors like revenue growth, competitive advantages, and macroeconomic conditions. Profitability, on the other hand, measures a company’s ability to generate earnings after expenses, typically through metrics such as net income, earnings per share (EPS), or return on equity (ROE).
The discrepancy arises when market value soars despite weak or negative profitability. Key metrics highlight this gap.
Price-to-Earnings (P/E) Ratio: For profitable companies, a high P/E suggests investors are paying a premium for growth. For loss-making firms, the ratio becomes infinite or negative, forcing reliance on alternatives like price-to-sales (P/S) or enterprise value-to-EBITDA (EV/EBITDA).
Enterprise Value (EV): This adjusts market cap for debt and cash, providing a fuller picture. As one analysis notes, EV is superior for evaluating growth companies, especially small caps with significant debt, as it accounts for financial leverage that market cap alone ignores.
Value vs. Quality Stocks: Research shows that “value” strategies buy average-profitability firms at low valuations, while “quality” approaches target high-profitability ones at market prices. Over time, value stocks have benefited from multiple expansion, trading at medians like 5.6x EV/EBITDA compared to 10x for top profitable firms.
This abyss is not merely academic; it stems from behavioral finance, where optimism about disruptive technologies overrides current financial realities.
The valuation-profitability gap has been a recurring theme in financial history. During the dot-com bubble of the late 1990s, companies like Pets.com achieved massive market caps based on “eyeballs” (user traffic) rather than profits, only to collapse when reality set in. Today, similar patterns persist, amplified by low-interest environments and retail investor enthusiasm.
Consider Amazon.com, which operated at a loss for years after its 1997 IPO, prioritizing market share over profitability. By reinvesting revenues into expansion, it grew into a trillion-dollar behemoth, validating the strategy for some but not all.
Tesla provides another case: For much of the 2010s, it reported losses while its market cap exploded due to electric vehicle hype and Elon Musk’s vision. By 2026, Tesla’s valuation exceeds $1 trillion despite 2025 earnings of just $3.8 billion, illustrating how narrative drives value.
More recent examples abound among “high-growth, loss-making companies” (HGLMCs):
Uber and Lyft: Post-IPO, these ride-hailing giants traded at billions despite persistent losses, with Uber’s market cap dipping below initial expectations amid profitability doubts.
Snapchat (Snap Inc.) and Pinterest: These social media firms remain unprofitable years after going public, yet command valuations in the tens of billions based on user engagement.
Snowflake and Affirm: Part of a group of 13 money-losing companies worth over $25 billion each, these tech firms highlight investor tolerance for negative earnings in data and fintech sectors.
In the small-cap arena, 44% of firms are unprofitable, compared to just 7% of large caps, underscoring why rotations into small caps may lack fundamental support. Even private companies like SpaceX and xAI boast valuations of $1 trillion and $250 billion, respectively, far outpacing their profitability.
The graph above illustrates a conceptual revenue-cost dynamic, where companies may operate in loss territories before reaching break-even, mirroring the trajectory of many high-valuation, low-profit firms.
Several factors contribute to this abyss:
Growth Expectations: Investors bet on future scalability. As one study emphasizes, positive correlations between current growth and subsequent profitability – driven by reinvestments and real options – can inflate equity values by over 10% on average. High-growth firms, especially in tech, benefit from this covariance, where profitability shocks lead to expanded book value and higher returns.
Market Sentiment and Speculation: Hype, FOMO, and memes play roles. Meme stocks like AMC Entertainment achieved billion-dollar caps despite losses, fueled by social media.
Intangible Assets and Network Effects: Modern companies derive value from data, brands, and ecosystems, not easily captured in profit statements. Valuation gaps often stem from underappreciating intangibles during sales or IPOs.
Economic Conditions: Low rates encourage risk-taking, while industry benchmarks vary – banks average 30% net margins, but tech startups often prioritize growth over profits.
Investor Denial and Bias: Owners overestimate based on emotional attachment or peak performance, while buyers focus on normalized earnings. In public markets, this manifests as overvaluation of unprofitable tech, where 85% of a $2.6 trillion unprofitable market cap is tech-related.
This disconnect poses significant risks. Bubbles, like the 2000 tech crash, destroy wealth – 15 stocks alone erased $281 billion over a decade due to overvaluation and poor fundamentals. Megacap tech today mirrors this, with median free cash flow growth turning negative while valuations remain at 30x earnings.
For investors, the abyss encourages speculative behavior, potentially leading to losses when profitability fails to materialize. Economically, it can signal misallocation of capital, as seen in WeWork’s collapse after a $47 billion valuation peak despite chronic losses.
On the flip side, successful bridges – like Amazon’s – create immense value. However, failures outnumber successes, with many HGLMCs underperforming post-IPO.
To navigate this, alternative valuation methods are essential.
Discounted Cash Flow (DCF): Projects future cash flows, discounting for risk. Ideal for negative-earnings firms, though sensitive to assumptions.
Revenue Multiples: Used when profits are absent, e.g., Twitter’s 2013 IPO at 12x projected sales.
Comparables Analysis: Adjust for size, growth, and profitability differences.
Bridging strategies include improving operations, divesting non-core assets, and better communication to align market perceptions with reality. For unprofitable firms, focusing on user metrics or market gaps can justify valuations, as seen in startups like DocuSign that exploited unmet needs.
Amazon: Unprofitable until the mid-2010s, its strategy of low prices and reinvestment paid off, turning a valuation bet into profitability.
Tesla: Valued at over $1 trillion with modest earnings, its growth narrative has held, but skeptics warn of overreliance on EV subsidies.
WeWork: Peaked at $47 billion privately despite losses; exposed as unsustainable, it filed for bankruptcy in 2023.
Peloton: Famous for pandemic hype, its $50 billion peak crumbled as losses mounted and demand waned.
These cases underscore that while the abyss can lead to outsized rewards, it often ends in correction.
The deep abyss between market value and profitability reflects the tension between present realities and future promises. In an era of rapid innovation, this gap enables visionary companies to thrive but also breeds volatility and irrationality. Investors must balance optimism with rigorous analysis, using tools like DCF and EV to pierce the hype. As markets evolve, remembering historical lessons – from dot-com to 2022’s tech downturn – will be crucial. Ultimately, sustainable value creation demands not just high valuations, but eventual profitability to close the chasm.
By Ed Delany, San Jose, CA
© Times of U