Автори Звернення висловили рішучу незгоду з проєктом Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», ініційованим та фінансованим російськими мільярдерами, як таким, що має стати зброєю для російської пропаганди у її прагненні дискредитувати нашу державу в світі.
Вони закликали підтримати розроблений українськими істориками державний проєкт комплексної меморіалізації Бабиного Яру, який прагне гідно вшанувати пам’ять про всі жертви цього трагічного місця.
Люди, які вже підтримали Звернення не дуже сподіваються на розуміння та допомогу з боку нинішньої влади, тому це звернення спрямоване до українського громадянського суспільства, яке є надійнішим чинником цивілізованого майбутнього України.
Звернення підписали більше 160 українських євреїв, які сьогодні мешкають як в Україні, так і у Ізраїлі, Канаді, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Росії, США, Франції, Чехії зокрема, Галина Акерман, Марк Бєлорусець, Валерія Богуславська, Матвій Вайсберг, Карл Волох, Михайло Гершензон, Семен Глузман, Павло Гольдін, Ігор Гольфман, Максим Гон, Георгій Духовичний, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Дмитро Кімельфельд, Ірина Климова, рав Моше Колєснік, Тимур Литовченко, Михайло Міцель, Євген Монастирський, Віталій Нахманович, Олександр Пасхавер, Йоханан Петровський-Штерн, Анатолій Подольський, Віталій Портников, Сергій Тихий, Броніслав Тутельман, Артур Фредекінд, Натан Хазін, Борис Херсонський, Ашер Йосеф Черкаський, Велвл Чернін.
ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЄВРЕЇВ
ДО ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНИ
Ми, українські євреї, ті, хто ототожнює себе з демократичним європейським майбутнім України, хто пліч-о-пліч із побратимами з інших етносів впродовж 30 років незалежності підтримував прагнення України до демократії та справедливості, розбудовував і захищав Україну на майданах, на фронті проти російської аґресії, у волонтерському русі та у громадському просторі (морально, матеріально й особистою участю), звертаємося до всіх небайдужих громадян та організацій, членами яких вони є, із закликом підтримати український проект комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розроблений українськими істориками за дорученням Кабінету міністрів України. Не можна допустити, щоб десятки тисяч єврейських та неєврейських жертв Бабиного Яру навіть через 80 років після страшної смерті стали заручниками й знаряддям російської пропаганди проти України.
Зараз на території Бабиного Яру та його околиць існує понад 30 пам’ятних і меморіальних знаків, які, на жаль, досі не поєднані у спільний меморіальний простір. Попри це, у свідомості пересічних пострадянських громадян та у широкому міжнародному загалі пам’ять Бабиного Яру залишається нібито майже ніяк не відзначеною. На жаль, Україна за роки незалежності не спромоглася серед іншого гідно вшанувати пам’ять десятків тисяч своїх закатованих співгромадян-євреїв і не євреїв. А відсутність меморіального простору та належного музейного центру лише підсилює відчуття державної безпорадності.
Така слабкість є відбитком загальної недостатньої уваги держави до становлення української політики пам’яті – важливої складової існування та сприйняття України як дійсно самостійної й незалежної держави, що вкорінена у світову історію, а не є випадковим уламком російсько-радянської імперії, який ласкою або силою можна й треба повернути назад. Саме тому ми і звертаємось із цим закликом не до влади, а до громадянського суспільства, яке, на наше переконання, є надійнішим чинником цивілізованого майбутнього України.
Від самого початку державної незалежності України ми спостерігаємо, як передусім Росія, а також деякі інші країни намагаються стати арбітрами у нашій історії, питаннях української політики пам’яті. Подібне втручання у внутрішні справи України неприпустиме, бо це призвело б до загрози втрати Україною своєї державної суб’єктності.
На цьому тлі поява двох окремих проектів меморіалізації Бабиного Яру – українського та російського – стала потужним чинником продовження ідеологічного протистояння старої – євразійської, постімперської позиції та нової – української, проєвропейської. Саме тому ми неприємно здивовані відкритою підтримкою, яку надав чинний президент України Володимир Зеленський саме російському проекту.
Цей проект запропоновано та фінансується російськими мільярдерами, при цьому нав’язливо підкреслюється їхнє єврейське походження. Також педалюється те, що вони є уродженцями України, останнім часом їх навіть називають «українсько-єврейськими» (а чому б не британськими – за місцем нинішнього проживання одного з них). Таким чином старанно маскується факт їхньої абсолютної афільованості з Росією і особисто з Путіним.
Поява російського проекту була розіграна як улюблена путінськими пропагандистами «многоходовочка», аби загнати Україну у цугцванґ – певний стан «мовою» шахів, коли кожен хід веде до погіршення ситуації й програшу. Якщо цей проект буде втілено, це не лише продемонструє всьому світові, що Україна нібито нездатна гідно вшанувати пам’ять єврейських і не єврейських жертв Другої світової війни, а сам проект стане потужним знаряддям російської пропаганди, що намагається представити українців як радикальних націоналістів та антисемітів. Якщо ж ні – це буде подано як «доказ антисемітизму» України, яка не дозволила вшанувати пам’ять жертв Голокосту. Тому поява й втілення українського, державного проекту при підтримці українського громадянського суспільства ламає цю путінську гру.
Суттєві відмінності двох проектів не є тільки проявами принципових відмінностей української та російської політик пам’яті чи різними поглядами російських та українських істориків на трагічні події минулих сторіч, зокрема двадцятого. Лише один, але гострий приклад цієї різниці: попри декларації щодо збереження пам’яті про загиблих євреїв, російський проект планує будівництво музею саме на місці зруйнованих в радянські часи єврейського та караїмського цвинтарів. Український проект, на відміну від російського, дуже делікатно ставиться до питань єврейської релігії та традиції. Він категорично заперечує можливість будівництва на місцях поховань, розстрілів і спалення останків закатованих людей. В цьому проявляється дієва українська повага до одного з наріжних каменів юдейської традиції.
Звертаючись до громадянського суспільства, ми, українські євреї, закликаємо сприймати Голокост і зокрема трагедію Бабиного Яру не лише єврейськими трагедіями, але частинами української історії та української політики пам’яті, як Голодомор і депортація кримських татар, сталінські репресії 1920-1950-х років. Ми добре пам’ятаємо, що наприкінці тоталітарного терміну нашої спільної історії та на початку відродження національно-демократичних рухів українців і євреїв у середині минулого сторіччя, саме Бабин Яр став тим місцем, де зустрілися активісти згаданих вище рухів і знайшли спільну мову. Координація дій та союзницьке об’єднання єврейського руху з українським національно-демократичним і правозахисним рухами стали символами кінця комуністичної імперії.
Для нас боротьба за належне вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру є актом сумління і, водночас, національним і громадянським обов’язком. Ми вважаємо, що саме український проект меморіалізації Бабиного Яру, який поєднує вшанування жертв Голокосту з іншими, неєврейськими жертвами, включає пам’ять про єврейську трагедію в суцільний історичний контекст і робить її невід’ємною часткою загальноукраїнської історичної пам’яті, має бути втілений у цьому трагічному просторі.
1
Ігор Аврущенко
Ізраїль
2
Галина Акерман
Франція
3
Самуіл Акерман
Франція
4
Олена Андронатій
Україна
5
Наталія Бакуліна
Україна
6
Марк Бєлорусець
Україна
7
Леонід Белянський
Україна
8
Меєр Бірман
США
9
Сіма Бірман
США
10
Валерія Богуславська
Україна
11
Євгенія Богуславська
Україна
12
Володимир Бойко
Ізраїль
13
Ірина Бойко
Ізраїль
14
Регіна Брагіна
Ізраїль
15
Людмила Брагінська
Україна
16
Борис Брікер
США
17
Роман Бронфман
Ізраїль
18
Петро Бульковштейн
Ізраїль
19
Леонід Вайденфельд
Україна
20
Віра Вайсберг
Німеччина
21
Матвій Вайсберг
Україна
22
Михайло Ваксман
Україна
23
Леонід Варенгаупт
Україна
24
Михайло Вейсберг
Україна
25
Олександр Верхман
Україна
26
Ігор Винокуров
Україна
27
Анатолій Вишевський
Чехія
28
Ілля Вишевський
США
29
Марат Вишневий
Україна
30
Карл Волох
Україна-Ізраїль
31
Вікторія Гаркаві
США
32
Тетяна Гельфер
США
33
Галина Герцік
Ізраїль
34
Григорій Гінчерман
США
35
Олександр Гінчерман
США
36
Михайло Гершензон
Україна
37
Семен Глузман
Україна
38
Леонід Гольберг
Україна
39
Роза Гольденберг
США
40
Юхим Гольденберг
США
41
Павло Гольдін
Україна
42
Ігор Гольфман
Україна
43
Максим Гон
Україна
44
Георгій Готсдінер
Ізраїль
45
Вікторія Гофштейн
Ізраїль
46
Даніїл Гребень
Україна
47
Євген Гребень
Україна
48
Сергій Гребень
Україна
49
Ілля Грутман
Німеччина
50
Олена Гудім
Україна
51
Леонід Гурвіц
США
52
Ада Даль
Україна
53
Олена Дамбінова
Ізраїль
54
Олексій Дармодехін
Україна
55
Анатолій Дермайнер
Ізраїль
56
Ганна Дермайнер
Ізраїль
57
Алла Джейкобсон
США
58
Бенджамін Джейкобсон
США
59
Олена Добровинська
Німеччина
60
Генадій Добровинський
Німеччина
61
Анна Додзюк
Польща
62
Олена Дубовенко
США
63
Георгій Духовичний
Україна
64
Олександр Єлісаветський
Україна
65
Алла Заманська
Україна
66
Олена Заславська
Україна
67
Олексій Заславський
Україна
68
Борис Захаров
Україна
69
Євген Захаров
Україна
70
Ірма Землеруб
Ізраїль
71
Йосиф Зісельс
Україна
72
Давид Калеко
Україна
73
Тетяна Каспер
Україна
74
Гета Квят
Ізраїль
75
Ігор Керезь
Україна
76
Борис Кімельфельд
Ізраїль
77
Дмитро Кімельфельд
Ізраїль
78
Ірина Климова
Україна
79
Дмитро Кляйн
Німеччина
80
Олена Кляйн
Німеччина
81
рав Іцхак Козлов
Україна
82
рав Моше Колєснік
Україна
83
Алла Коломієць
Україна
84
Віра Комська
Ізраїль
85
Юрій Корогодський
Україна
86
Херард фон Коутен
Нідерланди
87
Кіра Крейдерман
Україна
88
Аліна Лабізон
США
89
Олександр Лабізон
США
90
Віктор Левін
Ізраїль
91
Марк Левін
Ізраїль
92
Сергій Лейвіков
Україна
93
Людмила Лелчитська
США
94
Світлана Лещинська
Ізраїль
95
Анатолій Лещинський
Ізраїль
96
Даніель Лещінський
Ізраїль
97
Дмитро Лещинський
Ізраїль
98
Ольга Лімонова
Україна
99
Рафаїл Літвін
Україна
100
В’ячеслав Ліхачов
Україна
101
Тимур Литовченко
Україна
102
Жанна Литовченко
Україна
103
Єфім Меламед
Україна
104
Броніслав Міцель
США
105
Маргаріта Міцель
США
106
Михайло Міцель
США
107
Ізабела Мирошник
США
108
Олег Мирошник
США
109
Олександр Мирошник
США
110
Євген Монастирський
Україна
111
Олександр Назар
Україна
112
Віталій Нахманович
Україна
113
Галина Нахманович
Україна
114
Ганна Некрасова
Україна
115
Майкл Ногін
США
116
Ольга Ногіна
США
117
Михайло Ордовский
Россия
118
Григорій Палант
США
119
Ольга Палант
США
120
Ірина Палатник
США
121
Михайло Палатник
США
122
Олександр Пасхавер
США
123
Йоханан Петровський-Штерн
США
124
Анатолій Подольський
Україна
125
Володимир Покидайло
Україна
126
Віталий Портников
Україна
127
Андрій Семенов
Німеччина
128
Катерина Рапай
Украина
129
Ростислав Розенберг
Німеччина
130
Аркадій Ромм
Україна
131
Едуард Рубен
Ізраїль
132
Ольга Рубен
Ізраїль
133
Олег Сінельников
Україна
134
Олена Сіндеєва
Росія
135
Людмила Сокольська
Німеччина
136
Олександра Соміш
Україна
137
Роман Спектор
Росія
138
Ганна Степанова
Ізраїль
139
Олександра Супряженко
Україна
140
Сергій Тихий
Україна
141
Валентина Томіліна
Ізраїль
142
Алла Тульчинська
США
143
Юхим Тульчинський
США
144
Броніслав Тутельман
Україна
145
Євген Фарбер
Ізраїль
146
Артем Федорчук
Ізраїль
147
Вадим Фельдман
США
148
Лев Філіпов
Канада
149
Ієхіель Фішзон
Ізраїль
150
Мір’ям Фішзон
Ізраїль
151
Артур Фредекінд
Німеччина
152
Натан Хазін
Україна
153
Галина Хараз
Ізраїль
154
Людмила Херсонська
Україна
155
Борис Херсонський
Україна
156
Володимир Цаур
США
157
Сергій Черепанов
Україна
158
Ашер Йосиф Черкаський
Україна
159
Велвл Чернін
Ізраїль
160
Євген Швєдков
Україна
161
Володимир Шнітер
США
162
Лариса Шнітер
США
163
Алла Шпіцбург
США
164
Борис Штівельман
Ізраїль
165
Ернст Шульман
Ізраїль
166
Інна Шульман
Ізраїль
167
Марат Янкулін
Німеччина
Шановні українські євреї!
У якій країні ви б не жили, якщо у вас, хоч би частково, присутнє самоусвідомлення себе українськими євреями, ви можете приєднатися до цього Звернення.
© Times of Ukraine