Війна з росією, що триває з 2014 року та загострилася з повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року, докорінно змінила економіку України, спричинивши серйозні збої та стимулюючи адаптивні трансформації.
Згідно з попередніми національними даними, економіка України різко скоротилася, а реальний ВВП у 2022 році впав понад 30% через вторгнення. Це відбулося після прогнозованого 45% зниження річних економічних показників, про яке повідомлялося у квітні 2022 року.
Руйнування інфраструктури, включаючи порти, виробничі підприємства та енергетичні об’єкти, стало основною рушійною силою. Нападаючи на українські електростанції, Росія сподівалася залишити мільйони українців без електроенергії та опалення надовго. Але росії не вдалося досягти цієї мети.
Російська агресія призвела до переміщення близько 8 мільйонів українців, скорочення робочої сили та порушення економічної активності. Знищення фізичного капіталу, особливо у важкій промисловості та енергетиці, звело нанівець десятиліття економічного прогресу. Світовий банк у вересні 2022 року оцінив, що відбудова України коштуватиме близько 349 мільярдів доларів, і ця цифра, ймовірно, зараз вища, враховуючи поточні збитки.
Експорт України, який має вирішальне значення для її економіки, значно скоротився, а щомісячна вартість експортованих товарів знизилася на 62% порівняно з довоєнним рівнем. Експорт сільськогосподарської продукції, наріжний камінь економіки, був стримуваний блокадою росією портів Чорного моря, хоча Чорноморська зернова ініціатива (липень 2022 – липень 2023) тимчасово збільшила експорт зерна до 33 мільйонів тонн. Вихід росії з ініціативи в липні 2023 року ще більше посилив напруження в торгівлі сільськогосподарською продукцією.
Війна зробила Україну однією з країн з найбільшою нестачею продовольства, попри її довоєнний статус головного експортера пшениці, кукурудзи та соняшникової олії. Кожне третє домогосподарство стикається з нестачею продовольства, що посилюється втратою робочих місць через зруйновану інфраструктуру та зниженням економічної активності.
Однак, попри руйнування, економіка України продемонструвала стійкість. Реальний ВВП зріс на 19,5% у річному обчисленні у другому кварталі 2023 року, відновившись після падіння на 37% у другому кварталі 2022 року, зумовленого міжнародною допомогою та адаптаційними заходами.
Україна випередила росію за ключовими економічними показниками, такими як прогнози зростання ВВП та стабільність валюти, що свідчить про часткове відновлення.
Україна відключилася від російської енергосистеми у лютому 2022 року та інтегрувалася з європейською енергосистемою до березня 2022 року, зменшивши залежність від російської енергії. Однак російські атаки на енергетичну інфраструктуру, включаючи захоплення Запорізької атомної електростанції, вимагали термінових інвестицій у протиповітряну оборону та стійкість енергетичного сектору.
Масштабна фінансова та гуманітарна допомога для України була критично важливою. Європейський інвестиційний банк та інші установи надали позики та гранти, а у звіті за 2023 рік було викладено стратегії відновлення, з акцентом на суверенітеті та місцевій відповідальності за зусилля з реконструкції. МВФ також підтримав Україну пакетом позик у розмірі 2,2 мільярда доларів для стабілізації економіки.
Українські малі та середні підприємства, доходи яких впали майже на 80%, адаптувалися, переїхавши до безпечніших регіонів, хоча 66% з них мають труднощі з виплатою зарплати працівникам. «Смуги солідарності», що покращують дорожнє сполучення з прикордонними країнами, допомогли підтримувати торгівлю та ланцюги постачання.
Національний банк України девальвував гривню на 25% у липні 2022 року, щоб послабити економічний тиск. Незважаючи на це, гривня стабілізувалася, а процентна ставка у 13,5% підтримала економічне управління, перевершуючи росію за деякими показниками.
Останні дані вказують на те, що економіка України зіткнеться з ризиками стагфляції, оскільки зростання ВВП у першому кварталі 2025 року склало лише 0,5%, а інфляція досягла 14%. Експорт скоротився на 13% у січні-лютому 2025 року, що сигналізує про постійне економічне напруження.
Масштаби реконструкції вражають, вимагаючи координації між міжнародними донорами та місцевими органами влади, щоб уникнути перешкод у наданні допомоги. Довгострокове відновлення залежить від виживання України як суверенної держави та її здатності зменшити залежність від допомоги.
Війна порушила роботу світових ринків продовольства та енергії, а скорочення сільськогосподарського виробництва в Україні сприяло глобальній продовольчій небезпеці. Це опосередковано напружило економіку України, збільшивши імпортні витрати на енергоносії та сировинні товари.
Економічне узгодження України з Європою, зокрема через інтеграцію енергетичної мережі та торговельні угоди, сигналізує про відхід від російського впливу. Це може сприяти довгостроковій модернізації за умови ефективного управління реконструкцією.
Незважаючи на труднощі, такі сектори України, як інформаційні технології та сільське господарство, залишаються життєздатними. Переміщення підприємств та працівників до безпечніших регіонів зберегло певну економічну активність, тоді як міжнародна підтримка посилила зусилля з відновлення.
Акцент на місцевій відповідальності за відбудову, як підкреслює “Європейський Інвестиційний Банк”, спрямований на посилення управління та підзвітності, потенційно може закласти основу для більш стійкої економіки після війни.
Війна спустошила економіку України, спричинивши масове скорочення ВВП, втрату інфраструктури та продовольчу небезпеку. Однак адаптивні заходи, включаючи міжнародну допомогу, переорієнтацію енергетичної галузі та переміщення малих і середніх підприємств, сприяли підвищенню стійкості.
Останні дані свідчать про те, що Україна перевершує росію за деякими економічними показниками, але ризики стагфляції та проблеми з відбудовою є значними. Довгострокове відновлення залежатиме від сталої міжнародної підтримки, ефективного управління та здатності України зберігати суверенітет під час відбудови.
© Times of Ukraine
. . . .
The war with Russia, ongoing since 2014 and escalating with the full-scale invasion in February 2022, has profoundly reshaped Ukraine’s economy, causing severe disruptions while spurring adaptive transformations.
Ukraine’s economy contracted sharply, with real GDP falling by over 30% in 2022 due to the invasion, according to preliminary national data. This followed a 45% projected decline in annual economic performance reported in April 2022.
The destruction of infrastructure, including ports, manufacturing plants and energy facilities, has been a primary driver. Having attacked Ukrainian power plants, Russia hoped to leave millions Ukrainians without electricity and heating for a long time. But Russia failed this aim.
Russian aggression has displaced around 8 million Ukrainians, reducing the labour force and disrupting economic activity. Physical capital destruction, particularly in heavy industry and energy, has reversed decades of economic progress. The World Bank estimated in September 2022 that rebuilding Ukraine would cost about $349 billion, a figure likely higher now given ongoing damage.
Ukraine’s exports, critical to its economy, fell significantly, with a 62% drop in the monthly value of goods exported compared to pre-war levels. Agricultural exports, a cornerstone of the economy, were hampered by Russia’s blockade of Black Sea ports, though the Black Sea Grain Initiative (July 2022-July 2023) temporarily boosted grain exports to 33 million tonnes. Russia’s withdrawal from the initiative in July 2023 further strained agricultural trade.
The war has made Ukraine one of the most food-insecure countries, despite its pre-war status as a major exporter of wheat, maize and sunflower oil. One in three households faces food insecurity, exacerbated by job losses from destroyed infrastructure and reduced economic activity.
However, despite the devastation, Ukraine’s economy has shown resilience. Real GDP grew by 19.5% year-on-year in Q2 2023, recovering from a 37% decline in Q2 2022, driven by international aid and adaptive measures.
Ukraine outperformed Russia in key economic indicators like GDP growth forecasts and currency stability, suggesting a partial recovery.
Ukraine has disconnected itself from the Russian energy grid in February 2022 and integrated with the European grid by March 2022, reducing dependence on Russian energy. However, Russian attacks on energy infrastructure, including the capture of the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant, have necessitated urgent investments in air defense and power sector resilience.
Massive financial and humanitarian aid for Ukraine has been critical. The European Investment Bank and other institutions have provided loans and grants, with a 2023 report outlining strategies for recovery, emphasizing sovereignty and local ownership of reconstruction efforts. The IMF has also supported Ukraine with a $2.2 billion loan package to stabilize the economy.
Ukraine’s small and medium-sized enterprises (SMEs), which saw revenue drops of nearly 80%, have adapted by relocating to safer regions, though 66% struggle to pay employees. The “solidarity lanes” improving road connections with border countries have helped sustain trade and supply chains.
The National Bank of Ukraine devalued the hryvnia by 25% in July 2022 to weaken economic pressures. Despite this, hryvnia has stabilized, and a 13.5% interest rate has supported economic management, outperforming Russia in some metrics.
Recent data indicates Ukraine’s economy to face stagflation risks, with Q1 2025 GDP growth at just 0.5% and inflation reaching 14%. Exports dropped 13% in January-February 2025, signaling persistent economic strain.
The scale of reconstruction is daunting, requiring coordination among international donors and local governance to avoid bottlenecks in aid delivery. Long-term recovery hinges on Ukraine’s survival as a sovereign state and its ability to reduce aid dependency.
The war has disrupted global food and energy markets, with Ukraine’s reduced agricultural output contributing to global food insecurity. This has indirectly strained Ukraine’s economy by increasing import costs for energy and commodities.
Ukraine’s economic alignment with Europe, particularly through energy grid integration and trade agreements, signals a pivot away from Russian influence. This could foster long-term modernization if reconstruction is effectively managed.
Despite challenges, Ukraine’s sectors like IT and agriculture remain vital. The relocation of businesses and workers to safer regions has preserved some economic activity, while international support has bolstered recovery efforts.
The emphasis on local ownership of reconstruction, as highlighted by the European Investment Bank, aims to strengthen governance and accountability, potentially laying the foundation for a more resilient economy post-war.
The war has devastated Ukraine’s economy, causing massive GDP contraction, infrastructure loss, and food insecurity. However, adaptive measures, including international aid, energy realignment, and SME relocation, have fostered resilience.
Recent data suggests Ukraine is outperforming Russia in some economic metrics, but stagflation risks and reconstruction challenges loom large. Long-term recovery will depend on sustained international support, effective governance, and Ukraine’s ability to maintain sovereignty while rebuilding.
© Times of Ukraine