Глобальний ринок озброєнь – це складний та динамічний сектор, що зумовлений геополітичною напруженістю, пріоритетами національної безпеки та економічними інтересами. Він охоплює виробництво, продаж та передачу військової техніки, включаючи основні види звичайної зброї (наприклад, літаки, танки, ракети та кораблі) та стрілецьку зброю. Ринок формується кількома домінуючими експортерами, зміною попиту імпортерів та зміною глобальної динаміки сил.
Глобальна торгівля зброєю – це багатомільярдна галузь, щорічні передачі зброї оцінюються в 40–50 мільярдів доларів, хоча деякі джерела припускають, що загальна вартість, включаючи стрілецьку зброю та послуги, може сягати 95–200 мільярдів доларів на рік.
Між 2015–2019 та 2020–2024 роками обсяг міжнародних поставок зброї залишався відносно стабільним, але був на 18% вищим, ніж у 2005–2009 роках.
Російсько-українська війна, що розпочалася у 2022 році, суттєво змінила торгівлю зброєю. Імпорт європейської зброї зріс на 155% з 2015–2019 по 2020–2024 роки через проблеми безпеки.
На Азію та Океанію припадало 33% світового імпорту зброї у 2020–2024 роках, порівняно з 41%, причому основними імпортерами були такі Індія, Пакистан, Японія та Австралія. Близький Схід залишається значним ринком, де Саудівська Аравія є основним імпортером.
Хоча традиційні держави домінують, такі країни, як Південна Корея, Туреччина та Італія, спостерігають значне зростання експорту, зумовлене конкурентним ціноутворенням та нішевими технологіями, такими як дрони.
У світі обігається понад 1 мільярд одиниць вогнепальної зброї, з яких 85% перебуває у руках цивільного населення, 13% – у військових, а 2% – у правоохоронних органах. Незаконна торгівля стрілецькою зброєю підживлює конфлікти в нестабільних регіонах, таких як Сомалі та Південний Судан.
Торгівлю зброєю критикують за розпалювання конфліктів та порушення прав людини. Наприклад, зброя, поставлена коаліції під керівництвом Саудівської Аравії в Ємені, сприяла найгіршій гуманітарній кризі у світі.
На п’ятьох найбільших експортерів зброї – Сполучені Штати, Франція, Китай та Німеччина – припадає приблизно 72% світового експорту зброї у 2020–2024 роках. Нижче наведено детальний огляд кожного з них на основі показників тренду SIPRI (TIV), які вимірюють передачу військових ресурсів, а не фінансову вартість.
1. США (43% світового експорту зброї)
Сполучені Штати є провідним світовим експортером зброї, з часткою 43% світових продажів зброї у 2020–2024 роках, порівняно з 35% у 2015–2019 роках. Вони постачали основну зброю до 107 країн, серед основних одержувачів – Саудівська Аравія (12%), Україна (9,3%) та Японія (8,8%).
Серед основних оборонних підрядників США є Lockheed Martin, Boeing, Raytheon (RTX Corporation) та Northrop Grumman, які домінують у сфері передового озброєння, такого як винищувач F-35.
Експорт США зріс на 21% з 2015–2019 по 2020–2024 роки, зумовлений попитом на передові засоби далекого удару. У 2024 році продажі американської зброї іноземним урядам досягли рекордних 238 мільярдів доларів. Європа стала найбільшим регіональним напрямком (35%), обігнавши Близький Схід (33%), частково завдяки підтримці України.
Критики стверджують, що продаж зброї США підживлює конфлікти та порушення прав людини, як-от у Ємені та Газі, через недостатній контроль, незважаючи на такі закони, як закон Ліхі.
2. Франція (9,6%)
Франція є другим за величиною експортером зброї у 2020–2024 роках, з часткою 9,6%, порівняно з 7,2% у 2014–2018 роках. Вона постачала зброю до 65 країн, серед яких Індія (28%), Катар (9,7%) та Греція (8,3%) були основними імпортерами.
Dassault Aviation (літаки Rafale), Airbus та Thales є провідними фірмами. Експорт Rafale становив майже третину продажів озброєнь Франції.
Експорт Франції зріс на 11% з 2015–2019 по 2020–2024 роки завдяки конкурентним пропозиціям та швидким поставкам. Зосередження на неєвропейських ринках, зокрема на Індії, Єгипті та Катарі, зміцнило її позиції.
Успіх Франції зумовлений пропозицією технічно привабливих систем та ефективною конкуренцією з російськими альтернативами на таких ринках, як Індія.
3. Китай (5,9%)
Китай посідає четверте місце з часткою 5,9% світового експорту зброї у 2020–2024 роках, що дещо менше, ніж у попередні роки. Він експортує до таких країн, як М’янма, Пакистан та Алжир, зосереджуючись на конкурентоспроможних за вартістю системах.
Державні фірми, такі як Norinco та AVIC, постачають літаки, безпілотники та броньовані машини. Серед помітних експортних товарів – літаки JF-17 та броньовані машини Type 92 до М’янми.
Експорт Китаю скоротився на 5,4% з 2015–2019 до 2020–2024 років, частково через проблеми з якістю. Однак його дешевші пропозиції залишаються привабливими для країн, що розвиваються, особливо в Африці (19,1% експорту).
Китай прагне розширити свою частку ринку шляхом передачі технологій та спільних підприємств, хоча він відстає від західних експортерів за якістю та передовими системами.
4. Німеччина (5,6%)
Німеччина займає 5,6% світової частки, при цьому експорт дещо скоротився у 2020–2024 роках. Вона постачає низку систем, включаючи підводні човни та бронетехніку, таким клієнтам, як Польща та Україна.
Rheinmetall, Krauss-Maffei Wegmann і ThyssenKrupp Marine Systems є видатними.
Експорт Німеччини зумовлений зобов’язаннями перед НАТО та підтримкою України, хоча її увага залишається зосереджена на європейських та окремих світових ринках.
Суворий контроль експорту обмежує розширення ринку Німеччини порівняно зі США чи Францією.
5. Італія (4,8%)
Експорт Італії зріс на 86% з 2019 по 2023 рік, зосереджуючись на військово-морських системах та літаках.
6. Велика Британія (3,6%)
Велика Британія, з часткою 16% у 2010–2019 роках, зосереджується на аерокосмічній галузі (88% експорту), а Саудівська Аравія є основним покупцем.
7. Південна Корея (2,2%)
Південна Корея, що посідає 10-е місце, зросла на 4,9% з 2015–2019 по 2020–2024 роки завдяки таким компаніям, як Korea Aerospace Industries та Hanwha Defense. Ключовими ринками є Філіппіни, Індія та Таїланд.
8. Туреччина (2%)
Експорт Туреччини зріс на 106% з 2019 по 2023 рік, завдяки таким безпілотникам, як Bayraktar TB2, що використовувалися в конфліктах в Україні та Азербайджані.
Основні імпортери
П’ятьма найбільшими імпортерами зброї у 2020–2024 роках були Україна, Індія, Саудівська Аравія, Пакистан та Японія, на яких припадало 35% світового імпорту.
Україна: стала найбільшим імпортером завдяки майже 100-кратному збільшенню імпорту, зумовленому підтримкою Заходу після 2022 року.
Індія: Найбільший імпортер у світі, постачаючи 28% з Франції, 38% з Росії та 11% зі США.
Саудівська Аравія: великий клієнт із США, який отримує 12% експорту США, часто критикується за використання в Ємені.
Торгівля зброєю піддається жорсткій критиці за загострення конфліктів та порушення прав людини. Договір про торгівлю зброєю (ATT), чинний з 2014 року, має на меті регулювати передачу зброї для запобігання воєнним злочинам, але великі експортери, такі як США та Росія, не ратифікували його, і дотримання залишається непослідовним.
Amnesty International та Oxfam наголошують на руйнівному впливі зброї на цивільне населення, враховуючи, що конфлікти, такі як у Ємені та Південному Судані, підживлюються легальними та незаконними передачами. Крім того, торгівля відображає глобальну динаміку сил, де США використовують своє домінування для зміцнення НАТО та протидії Китаю, тоді як експортери, що розвиваються, такі як Південна Корея та Туреччина, кидають виклик традиційним гравцям.
Глобальний ринок озброєнь залишається критично важливим компонентом міжнародних відносин, що зумовлений стратегічними, економічними та безпековими імперативами. Сполучені Штати домінують з часткою 43%, далі йдуть Франція, Росія, Китай та Німеччина.
Нові експортери та зміна попиту імпортерів, особливо в Європі та Азії, змінюють ринок. Однак роль торгівлі у розпалюванні конфліктів та порушень прав людини підкреслює необхідність сильнішого регулювання та підзвітності.
© Times of Ukraine
. . . .
The global arms market is a complex and dynamic sector driven by geopolitical tensions, national security priorities, and economic interests. It encompasses the production, sale, and transfer of military equipment, including major conventional weapons (e.g., aircraft, tanks, missiles, and ships) and small arms. The market is shaped by a handful of dominant exporters, evolving importer demands, and shifting global power dynamics.
The global arms trade is a multi-billion-dollar industry, with annual arms transfers estimated at $40–50 billion, though some sources suggest the total value, including small arms and services, may reach $95–200 billion annually.
Between 2015–2019 and 2020–2024, the volume of international arms transfers remained relatively stable, but it was 18% higher than in 2005–2009.
The Russia-Ukraine war, starting in 2022, has significantly altered the arms trade. European arms imports surged by 155% from 2015–2019 to 2020–2024, driven by security concerns.
Asia and Oceania accounted for 33% of global arms imports in 2020–2024, down from 41%, with major importers like India, Pakistan, Japan and Australia. The Middle East remains a significant market, with Saudi Arabia as a top importer.
While traditional powers dominate, countries like South Korea, Turkey and Italy have seen significant export growth, driven by competitive pricing and niche technologies like drones.
Over 1 billion firearms are in global circulation, with 85% in civilian hands, 13% held by militaries, and 2% by law enforcement. Illegal small arms trade fuels conflicts in unstable regions like Somalia and South Sudan.
The arms trade has been criticized for fueling conflicts and human rights abuses. For instance, arms supplied to the Saudi-led coalition in Yemen have contributed to the world’s worst humanitarian crisis.
The top five arms exporters – United States, France, China and Germany -account for approximately 72% of global arms exports in 2020–2024. Below is a detailed look at each, based on SIPRI’s Trend Indicator Values (TIV), which measure the transfer of military resources rather than financial value.
1. United States (43% of Global Arms Exports)
The United States is the world’s leading arms exporter, with a 43% share of global arms sales in 2020–2024, up from 35% in 2015–2019. It supplied major arms to 107 countries, with key recipients including Saudi Arabia (12%), Ukraine (9.3%), and Japan (8.8%).
Major U.S. defense contractors include Lockheed Martin, Boeing, Raytheon (RTX Corporation), and Northrop Grumman, dominating advanced weaponry like the F-35 Joint Strike Fighter.
U.S. exports surged by 21% from 2015–2019 to 2020–2024, driven by demand for advanced long-range strike capabilities. In 2024, U.S. arms sales to foreign governments reached a record $238 billion. Europe became the largest regional destination (35%), overtaking the Middle East (33%), partly due to support for Ukraine.
Critics argue U.S. arms sales fuel conflicts and human rights abuses, such as in Yemen and Gaza, with insufficient oversight despite laws like the Leahy Law.
2. France (9.6%)
France is the second-largest arms exporter in 2020–2024, with a 9.6% share, up from 7.2% in 2014–2018. It delivered arms to 65 countries, with India (28%), Qatar (9.7%), and Greece (8.3%) as top importers.
Dassault Aviation (Rafale jets), Airbus, and Thales are leading firms. Rafale exports accounted for nearly a third of France’s arms sales.
France’s exports grew by 11% from 2015–2019 to 2020–2024, driven by competitive offerings and fast deliveries. Its focus on non-European markets, particularly India, Egypt, and Qatar, has bolstered its position.
France’s success stems from offering technically attractive systems and competing effectively against Russian alternatives in markets like India.
3. China (5.9%)
China ranks fourth with a 5.9% share of global arms exports in 2020–2024, down slightly from previous years. It exports to countries like Myanmar, Pakistan, and Algeria, with a focus on cost-competitive systems.
State-backed firms like Norinco and AVIC supply aircraft, drones, and armored vehicles. Notable exports include JF-17 aircraft and Type-92 armored vehicles to Myanmar.
China’s exports declined by 5.4% from 2015–2019 to 2020–2024, partly due to quality concerns. However, its lower-cost offerings remain attractive to developing nations, particularly in Africa (19.1% of exports).
China aims to expand its market share through technology transfers and joint ventures, though it lags behind Western exporters in quality and advanced systems.
4. Germany (5.6%)
Germany holds a 5.6% global share, with exports declining slightly in 2020–2024. It supplies a range of systems, including submarines and armored vehicles, to clients like Poland and Ukraine.
Rheinmetall, Krauss-Maffei Wegmann, and ThyssenKrupp Marine Systems are prominent.
Germany’s exports are driven by NATO commitments and support for Ukraine, though its focus remains on European and select global markets.
Strict export controls limit Germany’s market expansion compared to the U.S. or France.
5. Italy (4.8%)
Italy’s exports surged by 86% from 2019–2023, focusing on naval systems and aircraft.
6. United Kingdom (3.6%)
The UK, with a 16% share from 2010–2019, focuses on aerospace (88% of exports), with Saudi Arabia as a major buyer.
7. South Korea (2.2%)
Ranked 10th, South Korea’s exports grew by 4.9% from 2015–2019 to 2020–2024, driven by firms like Korea Aerospace Industries and Hanwha Defense. Key markets include the Philippines, India, and Thailand.
8. Turkey (2%)
Turkey’s exports grew by 106% from 2019–2023, driven by drones like the Bayraktar TB2, used in conflicts in Ukraine and Azerbaijan.
Major importers
The top five arms importers in 2020–2024 were Ukraine, India, Saudi Arabia, Pakistan, and Japan, accounting for 35% of global imports.
Ukraine: Became the largest importer due to a nearly 100-fold increase in imports, driven by Western support post-2022.
India: The world’s largest importer, sourcing 28% from France, 38% from Russia, and 11% from the U.S.
Saudi Arabia: A major U.S. client, receiving 12% of U.S. exports, often criticized for use in Yemen.
The arms trade is heavily criticized for exacerbating conflicts and human rights abuses. The Arms Trade Treaty (ATT), in force since 2014, aims to regulate transfers to prevent war crimes, but major exporters like the U.S. and Russia have not ratified it, and compliance remains inconsistent.
Amnesty International and Oxfam highlight the devastating impact of arms on civilians, with conflicts like Yemen and South Sudan fueled by legal and illegal transfers. Additionally, the trade reflects global power dynamics, with the U.S. leveraging its dominance to strengthen NATO and counter China, while emerging exporters like South Korea and Turkey challenge traditional players.
The global arms market remains a critical component of international relations, driven by strategic, economic, and security imperatives. The United States dominates with a 43% share, followed by France, Russia, China and Germany.
Emerging exporters and shifting importer demands, particularly in Europe and Asia, are reshaping the market. However, the trade’s role in fueling conflicts and human rights abuses underscores the need for stronger regulation and accountability.
© Times of Ukraine