В епоху ескалації торговельної напруженості, тарифи США стали ключовою силою, що змінює світову логістику. Наразі адміністрація президента Дональда Трампа запровадила масштабні тарифи від 10% до 50% на імпорт з різних країн, з особливо суворими заходами проти Китаю.
Ця політика спрямована на підтримку вітчизняного виробництва та зменшення торговельного дефіциту, але спричинила серйозні збої в міжнародних ланцюгах поставок. Від перенаправлення поставок до диверсифікації стратегій постачання, логістична галузь переживає трансформацію, яка впливає на все: від маршрутів доставки до управління запасами.
Коріння нинішнього тарифного ландшафту сягає торговельної війни між США та Китаєм, яка загострилася у 2018 році, коли США запровадили мита на китайський імпорт на суму приблизно 350 мільярдів доларів, що спонукало Китай у відповідь на експорт з США на суму 100 мільярдів доларів. До кінця 2019 року ці заходи охоплювали 82% проміжних товарів, імпортованих з Китаю, що значно порушило світові ланцюги поставок.
Тарифи 2025 року представляють собою ескалацію, з широкими 10% митами на більшість світового імпорту та до 50% на окремі китайські товари після 90-денної паузи, яка закінчилася в липні 2025 року. Ця «нова норма» нормалізувала вищі мита для фахівців з логістики, що призвело до збільшення вартості імпорту та реконфігурації ланцюга поставок. Економісти оцінюють, що ця політика може скоротити обсяг світової торгівлі товарами на 1,5% у 2025 році через взаємні тарифи та невизначеність торговельної політики.
Американські тарифи перевернули традиційні моделі ланцюгів поставок, збільшивши витрати та спричинивши невизначеність. За оцінками, 60% американських компаній повідомили про зростання логістичних витрат на 10-15% за минулий рік, що поширилося на всі ланцюги поставок та вплинуло на ціноутворення, запаси та прогнозування.
Тарифи порушують прогнозування попиту та планування запасів, змушуючи підприємства запасатися товарами перед підвищенням мит, що призводить до переповнення складських приміщень та підвищення плати за зберігання. Наприклад, оголошення про тарифи у квітні 2025 року спричинили сплеск імпорту, вартість якого зросла до 3,6 мільярда доларів у березні, а потім різко впала в наступні місяці. Цей «ефект бичачого батога» створює волатильність, коли раптові стрибки змінюються падінням обсягів вантажних перевезень.
Компанії реагують, переносячи виробництво до США або переносячи його на ніршоринг до таких країн, як Мексика та В’єтнам, щоб уникнути сплати тарифів. Цей зсув очевидний в автомобільному секторі, де постачальники логістичних послуг стикаються з перенаправленням торгівлі та замороженням інвестицій через ослаблення довіри до стабільності в США. Загалом, тарифи підривають давно сформовані глобальні торговельні мережі, що призводить до перестановки постачальників та затримок.
Одна з найбільш помітних змін – це реконфігурація глобальних судноплавних маршрутів. Торговельна війна між США та Китаєм призвела до скорочення прямих поставок між двома країнами, причому імпорт США з Китаю в деяких випадках скоротився приблизно на 90%.
Експортери перенаправляють товари через треті країни, такі як В’єтнам і Тайвань, щоб приховати походження та уникнути сплати мита, практика, відома як «перенаправлення торгівлі». Це збільшило вартість доставки та час транзиту, причому контейнерні тарифи з Шанхаю до узбережжя США впали більш ніж наполовину порівняно з піковими показниками червня, але все ще залишаються високими через перенаправлення.
Глобальні торговельні потоки стають дедалі більш регіоналізованими, що потенційно знижує попит на тонно-милі на основних маршрутах. Наприклад, кількість скасованих рейсів вантажних суден з Китаю зросла, що негативно впливає на ланцюги поставок та порушує роботу портів по всьому світу.
Експерти з логістики прогнозують різке зростання тарифів на морські контейнерні перевезення — до 70%, як це спостерігалося у 2018 році — через зміни потужностей та накопичення замовлень. Висока мінливість торговельних коридорів, причому третина світової торгівлі до 2035 року буде піддана волатильності, підкреслює необхідність адаптивних стратегій маршрутизації.
Вплив тарифів різниться залежно від сектора, але перебої в логістиці є поширеними.
Електроніка та електронна комерція: Вищі витрати на придбання товарів з Китаю уповільнили оборотність запасів, збільшивши складські збори та витрати на доставку. Компанії електронної комерції диверсифікують постачальників, що призводить до фрагментації логістичних мереж.
Автомобільна промисловість: Тарифи на сталь та алюміній підвищили вартість сировини, що призвело до перенесення виробництва до Мексики та зміни форми автомобільної логістики через підвищення транспортного тиску.
Сільське господарство та споживчі товари: Відповідні тарифи на експорт із США зменшили обсяги експорту, що вплинуло на вантажних перевізників. Найбільше постраждають товари з низькою маржою, а транспортні компанії очікують тривалої рецесії у 2026 році.
Виробництво: Компанії, подібні до тих, що працюють у Великій Британії та ЄС, повідомляють про раптові зміни попиту, що створює навантаження на постачальників та логістику.
Ці зміни, характерні для окремих секторів, підкреслюють, як тарифи каскадно переростають у ширші логістичні проблеми, такі як недовикористаний автопарк та підвищені експлуатаційні витрати.
Логістичні постачальники змінюють напрямки діяльності, щоб пом’якшити вплив тарифів. Такі компанії, як Maersk, консультують клієнтів щодо ланцюгів поставок, на які вплинули тарифи, рекомендуючи диверсифіковане постачання та завчасне планування. Логістичні компанії третьої сторони (3PL) інвестують у технології для кращої видимості та прогнозування, тоді як експедитори вантажів домовляються про альтернативні маршрути, щоб уникнути зон з високими тарифами.
BCG рекомендує логістичним компаніям зосередитися на стійкості, такій як побудова гнучких мереж та використання аналітики даних для подолання зростання витрат. У США сектори вантажних перевезень та судноплавства готуються до коливань обсягів, причому деякі перевізники очікують зростання транспортних витрат на 15% порівняно зі середнім тарифом у 10%.
З економічної точки зору, тарифи генерують дохід — мільярди у 2025 році — але ціною зростання. Вони підвищують споживчі ціни на 2,3% у короткостроковій перспективі, що еквівалентно втратам у розмірі 3800 доларів на домогосподарство. Скоригований на інфляцію дохід у США може впасти на 0,4% до 2028 року. У світовому масштабі торгівля досягла рекордних 33 трильйони доларів у 2024 році, але зіткнулася з уповільненням, при цьому послуги зростають на 9%, тоді як товари відстають через тарифи. Дефіцит товарів і послуг у США зріс до 71,5 мільярда доларів у травні 2025 року, що відображає різке зростання імпорту та скорочення експорту. Протекціонізм гальмує світове зростання, уповільнюючи інвестиції та перебудовуючи ланцюги поставок.
На міжнародному рівні країни вжили заходів у відповідь, погрожуючи введенням мит на товари США та дестабілізуючи експортні ринки. Китай призупинив ескалацію, але продовжує змінювати напрямки, тоді як ЄС та інші країни запроваджують контрзаходи, що призводить до зростання світових витрат на доставку. Це призвело до більш фрагментованої торговельної парадигми, коли підприємства адаптуються до радикальної невизначеності.
Заглядаючи в майбутнє, тарифи можуть каталізувати подальшу регіоналізацію, оскільки торговельні коридори зіткнуться з високою мінливістю зростання. Хоча вони мають на меті стимулювати виробництво в США, вони можуть перешкоджати глобальній співпраці. Експерти передбачають подальші перебої, якщо політика не стабілізується, наголошуючи на необхідності стійкої, технологічно орієнтованої логістики.
Американські тарифи суттєво змінюють світову логістику, від зростання витрат та зміни маршрутів до адаптації галузі та економічного хвильового ефекту. Хоча вони спрямовані на захист внутрішніх інтересів, ширші наслідки підкреслюють взаємозв’язок світової торгівлі. У міру того, як підприємства орієнтуються в цьому ландшафті, стратегічна диверсифікація та інновації будуть ключовими для процвітання в умовах невизначеності.
© Times of U
. . . .
In an era of escalating trade tensions, US tariffs have emerged as a pivotal force reshaping global logistics. As of now, the administration under President Donald Trump has implemented sweeping tariffs ranging from 10% to 50% on imports from various countries, with particularly stringent measures against China.
These policies aim to bolster domestic manufacturing and reduce trade deficits but have triggered profound disruptions across international supply chains. From rerouting shipments to diversifying sourcing strategies, the logistics industry is undergoing a transformation that affects everything from shipping routes to inventory management.
The roots of the current tariff landscape trace back to the US-China trade war that intensified in 2018, when the US imposed duties on approximately $350 billion worth of Chinese imports, prompting China to retaliate on $100 billion of US exports. By late 2019, these measures covered 82% of intermediate goods imported from China, significantly disrupting global supply chains.
The 2025 tariffs represent an escalation, with broad 10% duties on most global imports and up to 50% on select Chinese goods, following a 90-day pause that expired in July 2025. This “new normal” has normalized higher duties for logistics professionals, leading to increased import costs and supply chain reconfiguration. Economists estimate that these policies could reduce world merchandise trade volume by 1.5% in 2025 due to reciprocal tariffs and trade policy uncertainty.
US tariffs have upended traditional supply chain models by increasing costs and introducing uncertainty. An estimated 60% of US companies reported logistics cost hikes of 10% to 15% in the past year, cascading through supply chains and affecting pricing, inventory, and forecasting.
Tariffs disrupt demand forecasting and inventory planning, forcing businesses to stockpile goods ahead of duty increases, which leads to warehousing overflows and higher storage fees. For instance, the April 2025 tariff announcements caused a surge in imports, spiking values to $3.6 billion in March before dropping sharply in subsequent months. This “bullwhip effect” creates volatility, with sudden rushes followed by slumps in freight volumes.
Companies are responding by reshoring production to the US or nearshoring to countries like Mexico and Vietnam to evade tariffs. This shift is evident in the automotive sector, where logistics providers face rerouted trade and frozen investments due to weakened confidence in US stability. Overall, tariffs undermine long-established global trade networks, leading to supplier reshuffling and delays.
One of the most visible changes is the reconfiguration of global shipping routes. The US-China trade war has led to a decline in direct shipments between the two nations, with US imports from China collapsing by about 90% in some scenarios.
Exporters are rerouting goods through third countries like Vietnam and Taiwan to disguise origins and evade duties, a practice known as “trade rerouting.” This has increased shipping costs and transit times, with container rates from Shanghai to US coasts falling by more than half from June peaks but still elevated due to rerouting.
Global trade flows are becoming more regionalized, potentially reducing tonne-mile demand on major routes. For example, canceled freight vessel sailings from China have risen, rippling through supply chains and disrupting ports worldwide.
Logistics experts predict spikes in ocean container rates—up to 70% as seen in 2018—due to capacity shifts and backlogs. High variability in trade corridors, with one-third of global trade exposed to volatility by 2035, underscores the need for adaptable routing strategies.
Tariffs’ impacts vary by sector, but logistics disruptions are widespread.
Electronics and Ecommerce: Higher landed costs from Chinese imports have slowed inventory turnover, increasing warehousing fees and shipping expenses. Ecommerce firms are diversifying suppliers, leading to fragmented logistics networks.
Automotive: Tariffs on steel and aluminum have raised input costs, prompting nearshoring to Mexico and reshaping automotive logistics with higher transport pressures.
Agriculture and Consumer Goods: Retaliatory tariffs on US exports have reduced outbound volumes, affecting freight carriers. Low-margin goods face the brunt, with trucking firms anticipating extended recessions into 2026.
Manufacturing: Firms like those in the UK and EU report sudden demand shifts, straining suppliers and logistics.
These sector-specific shifts highlight how tariffs cascade into broader logistical challenges, such as underutilized fleets and elevated operational costs.
Logistics providers are pivoting to mitigate tariff effects. Companies like Maersk advise clients on tariff-impacted supply chains, recommending diversified sourcing and advanced planning. Third-party logistics (3PL) firms are investing in technology for better visibility and forecasting, while freight forwarders negotiate alternative routes to avoid high-tariff zones.
BCG recommends that logistics companies focus on resilience, such as building flexible networks and leveraging data analytics to navigate cost increases. In the US, trucking and shipping sectors are preparing for volume fluctuations, with some carriers expecting a 15% rise in transport costs from a 10% average tariff.
Economically, tariffs generate revenue—billions in 2025—but at the cost of growth. They raise consumer prices by 2.3% in the short run, equivalent to a $3,800 per household loss. Inflation-adjusted US income could fall by 0.4% by 2028. Globally, trade hit a record $33 trillion in 2024 but faces slowdowns, with services growing 9% while goods lag due to tariffs. The US goods and services deficit widened to $71.5 billion in May 2025, reflecting import surges and export declines. Protectionism is stunting world growth by slowing investment and rewiring supply chains.
Internationally, countries have retaliated, threatening duties on US goods and destabilizing export markets. China has paused escalations but continues rerouting, while the EU and others impose countermeasures, driving up global shipping costs. This has led to a more fragmented trade paradigm, with businesses adapting to radical uncertainty.
Looking ahead, tariffs could catalyze further regionalization, with trade corridors facing high growth variability. While intended to boost US production, they may hinder global collaboration. Experts foresee ongoing disruptions unless policies stabilize, emphasizing the need for resilient, tech-driven logistics.
US tariffs are profoundly altering world logistics, from cost escalations and route shifts to industry adaptations and economic ripple effects. While they aim to protect domestic interests, the broader consequences highlight the interconnectedness of global trade. As businesses navigate this landscape, strategic diversification and innovation will be key to thriving amid uncertainty.
© Times of U