Сенсаційне інтерв’ю колишньої дружини президента росії Людмили Путіної німецькій газеті “Ді Вельт” (Die Welt) у 2017 р.
“Мого чоловіка, на жаль, вже давно немає в живих. Я змушена зізнатися в цьому публічно, тому що не можу більше бачити, що діється від його імені. Це жахливі люди. Вони не перед чим не зупиняться. Я боюся, що тепер вони вб’ють мене та дочок так само, як убили його.
Нашу сім’ю не можна було б назвати ідеальною. Коли я виходила заміж, я була закохана у офіцера-розвідника. Але реальність виявилася зовсім іншою. путін виявився підлим, жорстоким людиною, тираном. Він ніколи не зважав на мене, просто не помічав мого існування. Я була йому потрібна тільки для довідки про склад сім’ї і як мати для його дітей. Мені важко про це говорити, але путін бив мене, принижував, знущався з мене. Життя з ним було катуванням.
Я намагалася боротися, неодноразово збиралася подати на розлучення. Але для цієї людини не було нічого святого. Щоб змусити мене замовкнути, він здав мене в психіатричну клініку. Я пройшла через усі кола пекла… Наркотики, психотропні речовини, знущання. На довгий час мене замикали в ізоляторі і я довго не бачила сонячного світла, не бачила людей. Досі згадую це зі здриганням. З молодої і впевненої в собі жінки я перетворилася на тінь, моя воля була зламана, я зголосилася на всі умови, тільки щоб вийти звідти.
Але те, що почалося після його смерті, взагалі не піддається опису. Він тоді мав складний період. Мені він, звичайно, нічого не розповідав, став ще більш замкнутим. За місяць до смерті, вночі, без попередження вивіз дочок – я навіть не знала, куди.
А потім він зовсім зник. Вночі до нас додому приїхали якісь люди – когось із них я знала, когось бачила вперше. Перерили все вгору дном, переглянули всі папери, всі стіни в хаті стукали. Мені вони сказали лише одне: «Якщо хочеш жити, мовчи». На всі питання про чоловіка коротко відповідали, що він незабаром приїде, що має важливу виїзну нараду і що в інтересах національної безпеки мені не варто це ні з ким обговорювати. За кілька днів з’явився його перший дублер. Потім я дізналася, що вбивство Володимира готувалося заздалегідь, його усунули тоді, коли перший двійник був практично готовий зайняти його місце. Зовні він звичайно був дуже схожий на путіна – я була вражена. Але це була зовсім інша людина.
Їм якось удалося вистежити дівчаток. І мені висунули ультиматум: або я граю роль відданої дружини, або мені, ні дочкам більше не жити. В мене не було вибору. Я й раніше намагалася уникати публічних заходів. В’їдлива увага журналістів, інтриги та плітки – все це мені нехтує. Але прикидатися дружиною чужої мені людини було ще страшніше.
Тому вони готували двійника і для мене – щоб колись я говорила щось не так, як заплановано за сценарієм, загладжувати конфузи. Якби вони встигли довести мого двійника до більш-менш вдалої подібності, мене б давно вбили.
Дивом нам удалося врятуватися. З зрозумілих причин я не можу назвати людей, які допомогли нам припинити це страшне інсценування і втекти. «Розлучення» був моїм порятунком. Зараз я живу за кордоном, у мене все гаразд. Але мені страшно дивитися, що відбувається з росією.
Люди, схаменіться! Ви живете як жебраки, ледве зводите кінці з кінцями, бо вас нещадно обдурюють та обманюють. І тепер уже постає питання про виживання корінного народу Росії. Якщо ви не перестанете трусити та ігнорувати те, що відбувається в країні – вам не жити”.
© Times of Ukraine
. . . .
Мой муж давно мертв! – Людмила Путина
Сенсационное интервью бывшей супруги президента россии Людмилы Путиной немецкой газете “Ди Вельт” (Die Welt) в 2017 г.
“Моего мужа, к сожалению, уже давно нет в живых. Я вынуждена признаться в этом публично, потому что не могу больше видеть, что творится от его имени. Это страшные люди. Они не перед чем не остановятся. Я боюсь, что теперь они убьют меня и дочерей также, как убили его.
Нашу семью нельзя было назвать идеальной. Когда я выходила замуж, я была влюблена в офицера-разведчика. Но реальность оказалась совсем иной. путин оказался подлым, жестоким человеком, тираном. Он никогда не считался со мной, просто не замечал моего существования. Я была нужна ему только для справки о составе семьи и как мать для его детей. Мне трудно об этом говорить, но путин бил меня, унижал, издевался надо мной. Жизнь с ним была пыткой.
Я пыталась бороться, не раз собиралась подать на развод. Но для этого человека не было ничего святого. Чтобы заставить меня замолчать он сдал меня в психиатрическую клинику. Я прошла через все круги ада… Наркотики, психотропные вещества, издевательства. На долгое время меня запирали в изоляторе и я подолгу не видела солнечного света, не видела людей. До сих пор вспоминаю это с содроганием. Из молодой и уверенной в себе женщины я превратилась в тень, воля моя была сломлена, я согалсилась на все условия, только чтобы выйти оттуда.
Но то, что началось после его смерти вообще не поддается описанию.
У него тогда был сложный период. Мне он конечно ничего не рассказывал, стал еще более замкнутым. За месяц до смерти, ночью, без предупреждения вывез дочерей – я даже не знала куда.
А потом он совсем пропал. Ночью к нам домой приехали какие-то люди – кого-то из них я знала, кого-то видела впервые. Перерыли все вверх дном, пересмотрели все бумаги, все стены в доме простучали. Мне они сказали только одно: «Если хочешь жить – молчи». На все вопросы о муже коротко отвечали, что он скоро приедет, что у него важное выездное совещание и что в интересах национальной безопасности мне не стоит это ни с кем обсуждать. Через несколько дней появился его первый… дублер. Потом уже я узнала, что убийство Владимира готовилось загодя, его устранили тогда, когда первый двойник был практически готов занять его место. Внешне он конечно был очень похож на путина – я была поражена. Но это был совершенно другой человек.
Им как-то удалось выследить девочек. И мне выдвинули ультиматум: или я играю роль преданной жены, или ни мне, ни дочерям больше не жить. У меня не было выбора. Я и прежде старалась избегать публичных мероприятий. Въедливое внимание журналистов, интриги и сплетни – все это мне претит. Но притворяться женой чужого мне человека было еще страшнее.
Поэтому они готовили двойника и для меня – чтобы когда я говорила что-то не так, как запланировано по сценарию, заглаживать конфузы. Если бы они успели довести моего двойника до более-менее удачного сходства, меня давно бы убили.
Чудом нам удалось спастись. По понятным причинам я не могу назвать людей, которые помогли нам прекратить эту страшную инсценировку и скрыться. «Развод» был моим избавлением. Сейчас я живу за рубежом, у меня все хорошо. Но мне страшно смотреть, что происходит с россией.
Люди, опомнитесь! Вы живете как нищие, еле сводите концы с концами, потому что вас нещадно обворовывают и обманывают. И теперь уже стоит вопрос о выживании коренного народа россии. Если вы не перестанете трусить и игнорировать то, что происходит в стране – вам не жить”.
© Times of Ukraine