Індустрія алюмінієвих акумуляторів являє собою стрімко розвиваючийся фронт у технології накопичення енергії, готовий кинути виклик домінуванню літій-іонних акумуляторів у сферах застосування, починаючи від електромобілів (EV) і закінчуючи мережевими накопичувачами та побутовою електронікою.
Алюмінієві батареї, що в першу чергу включають алюмінієво-іонні (Al-ion) та алюмінієво-повітряні (Al-air) варіанти, використовують поширеність алюмінію, низьку вартість та високу теоретичну щільність енергії, щоб запропонувати безпечніші та більш стійкі альтернативи сучасним хімічним складам батарей. Алюміній є третім за поширеністю елементом у земній корі, що робить його набагато доступнішим, ніж літій чи кобальт, які страждають від вразливостей ланцюгів поставок та екологічних проблем.
Станом на початок 2026 року галузь переходить від досліджень і розробок (R&D) до ранньої комерціалізації, що зумовлено глобальним попитом на декарбонізацію, енергетичну безпеку та економічно ефективні рішення для зберігання енергії. Ринкові прогнози вказують на стабільне зростання: світовий ринок алюмінієвих акумуляторів оцінювався приблизно в 5,49 млрд доларів США у 2024 році та, як очікується, досягне 13,38 млрд доларів США до початку 2030-х років, зростаючи зі сукупним річним темпом зростання (CAGR) близько 11-16%. Аналогічно, прогнозується, що лише сегмент алюмінію та повітря зросте з 11,93 млрд доларів США у 2024 році до 20,11 млрд доларів США до 2037 року.
Коріння алюмінієвих батарей сягає середини 19 століття, коли ранні експерименти підкреслили потенціал алюмінію як електродного матеріалу. У 1855 році французький вчений Юло описав рудиментарну батарею з використанням анода зі сплаву цинку та ртуті та алюмінієвого катода, що стало одним з перших задокументованих випадків використання алюмінію в електрохімічних елементах.
Однак, лише у 1960-х роках алюмінієво-повітряні батареї привернули увагу завдяки своїй високій щільності енергії. Соломон Заромб запропонував алюміній як металевий анод у 1962 році, що призвело до створення прототипів, які продемонстрували вироблення електроенергії шляхом реакції алюмінію з атмосферним киснем.
У 1970-х роках відродився інтерес, особливо до алюмінієво-повітряних систем, але комерціалізація зупинилася через такі проблеми, як корозія анода та нестабільність електроліту. Переломним моментом став 2015 рік, коли дослідники Стенфордського університету під керівництвом Хунцзе Дая представили перший високопродуктивний алюмінієво-іонний акумулятор. Цей прототип мав гнучку конструкцію швидкої зарядки з використанням графітових катодів та іонних рідких електролітів, що дозволило досягти понад 7500 циклів без втрати ємності та зарядки за лічені хвилини.
До кінця 2010-х років увага змістилася на алюмінієво-іонні батареї, що перезаряджаються, а прогрес у неводних електролітах усуває попередні обмеження. 2020-ті роки ознаменувалися сплеском досліджень і розробок, що підживлювалося глобальним прагненням до сталої енергетики. У 2021 році Graphene Manufacturing Group (GMG) анонсувала алюмінієво-іонні елементи з додаванням графену, здатні заряджатися в 60 разів швидше, ніж літій-іонні еквіваленти.
У цей період також з’явилися водні та гібридні системи, а китайські та австралійські дослідники розробили нетоксичні алюмінієво-радикальні батареї у 2023 році. Хронологія відображає перехід від теоретичних досліджень до практичних прототипів, що створює основу для впровадження в промислових масштабах.
2020-ті роки стали переломними для технології алюмінієвих акумуляторів, завдяки проривам у сфері щільності енергії, терміну служби та безпеки. У 2021 році дослідники Массачусетського технологічного інституту запровадили масляний бар’єр в алюмінієво-повітряних акумуляторах для зменшення корозії, що значно подовжило термін їх служби. Ця інновація проклала шлях для більш довговічних конструкцій.
До 2023 року Технологічний інститут Джорджії розробив удосконалені алюмінієві матеріали для безпечніших акумуляторів більшої ємності, подолавши недоліки 1970-х років, такі як погана сумісність з електролітами. В Індії вчені з Центру нано- та м’яких наук (CeNS) та Індійського інституту науки (IISc) розробили у 2025 році складні, екологічно чисті алюмінієво-іонні акумулятори, які зберігають 96% ємності після 150 циклів навіть при згинанні – ідеально підходить для носимих пристроїв та електромобілів.
У 2025 році також з’явилася перша у світі потужна система алюмінієво-іонних акумуляторів для накопичення енергії, яка пройшла перевірку на стабілізацію мережі та має чудові енергетичні можливості. GMG представила пакетні елементи, що забезпечують 58 Вт·год/кг за 60-хвилинну зарядку, з планом проведення випробувань клієнтами до 2026 року. Китайські дослідники стабілізували алюмінієві акумулятори за допомогою солей фториду алюмінію, досягнувши збереження ємності 99% після 10 000 циклів, що підвищило можливість переробки та масштабованість.
Гібридні електроліти стали ключовою тенденцією, поєднуючи водні та неводні системи для покращення продуктивності. В огляді 2026 року висвітлено стратегії для вдосконалених водних алюмінієвих акумуляторів, зосереджуючись на стабільності та ефективності. Ці досягнення підвищили щільність енергії до конкурентоспроможного рівня (дальність ходу до 1600 км у деяких прототипах), одночасно зменшуючи ризик пожежі. Загалом, за цей період спостерігалося 25,92% середньорічного темпу зростання впровадження алюмінієво-іонних технологій, що зумовлено інноваціями в електродах та підвищенням ефективності виробництва.
У сфері алюмінієвих акумуляторів домінує поєднання стартапів, дослідницьких установ та відомих корпорацій. Graphene Manufacturing Group (GMG) є лідером у виробництві алюмінієво-іонних акумуляторів з використанням графену, зосереджуючись на швидкій зарядці та безпеці. Ізраїльська фірма Phinergy спеціалізується на алюмінієво-повітряних системах для електромобілів і співпрацює з Indian Oil Corporation для комерціалізації.
Серед інших відомих компаній – Fuji Pigment (Японія), що спеціалізується на передових електролітах, Xinjiang Joinworld (Китай) – на великомасштабному виробництві, та ACTXE Limited (Гонконг) – на інноваціях у сфері метал-повітря. У США Ambri зосереджується на рідкометалевих акумуляторах з алюмінієвими елементами, тоді як Ionix Technology та Saturnose розвивають технологію Al-ion. Припускається, що Tesla вийде на ринок з алюмінієво-іонними акумуляторами для своєї Model 2, потенційна ціна яких становитиме 1999 доларів за одиницю, хоча станом на 2026 рік ця інформація залишається непідтвердженою.
В Індії компанія Hindalco (частина Aditya Birla Group) поставила Mahindra 10 000 алюмінієвих акумуляторних блоків для електромобілів, що сигналізує про регіональне зростання. Китайські фірми, такі як China Dynamics та Zhongke Metal, домінують у виробництві, отримуючи вигоду від державної підтримки. Дослідницькі установи, такі як Стенфорд, Массачусетський технологічний інститут та ІІс, продовжують стимулювати інновації завдяки співпраці.
Ринок алюмінієвих акумуляторів сегментовано за типом (Al-ion, Al-air, інші) та застосуванням (електромобілі, мережеві накопичувачі енергії, побутова електроніка). У 2024 році сегмент Al-ion займав значну частку завдяки можливості перезаряджання та високому терміну служби. Ринок Північної Америки оцінювався в 0,05 млрд доларів США у 2024 році, і, за прогнозами, до 2033 року досягне 0,20 млрд доларів США. Очікується, що у світовому масштабі ринок Al-ion зростатиме на 25,92% CAGR з 2025 по 2035 рік, досягнувши багатомільярдних оцінок.
Азіатсько-Тихоокеанський регіон лідирує, де на Китай припадає понад 45% попиту, що зумовлено впровадженням електромобілів та політичною підтримкою. США зіткнуться з вирішальним 2026 роком, коли попит зросте на тлі обмежень у ланцюжку поставок. До факторів зростання належать низька вартість алюмінію (частка літію), сталий розвиток та застосування у відновлюваних джерелах енергії. Однак розширення ширшого ринку акумуляторів до 174 мільярдів доларів США до 2026 року підкреслює нішеву, але зростаючу роль алюмінію.
Попит з боку електромобілів та електрифікації стрімко зростає, а світове споживання алюмінію, за прогнозами, досягне 120 мільйонів тонн до 2030 року. Дефіцит запасів сигналізує про потенційний дефіцит, що вигідно для таких виробників, як Hindalco та Vedanta.
| Сегмент ринку | Вартість 2024 року (млрд доларів США) | Прогнозована вартість на 2030 рік (млрд доларів США) | Сукупний річний темп зростання (%) |
|---|---|---|---|
| Алюмінієвий загальний корпус | 5.49 | ~13 (до 2032 року) | 11-16 |
| Алюміній-Повітря | 11.93 | ~20 (до 2037 року) | ~4-5 |
| Алюміній-іон | ~0,02-0,05 | 0,5-7,1 | 6-26 |
Незважаючи на прогрес, алюмінієві акумулятори стикаються зі значними перешкодами. Корозія анода та шари пасивації знижують ефективність, що призводить до втрати ємності. Нестабільність електроліту в неводних системах призводить до руйнування матеріалу та низької напруги розряду. Утворення дендритів на анодах створює ризик коротких замикань, тоді як обмежений термін служби (порівняно з 3000-10 000 циклів літій-іонних) перешкоджає комерціалізації.
Екологічні та регуляторні проблеми включають корозійні електроліти, такі як хлорид алюмінію, хоча редизайн 2025 року пом’якшив цю проблему. Масштабування виробництва залишається складним завданням через високі початкові витрати та потребу в спеціалізованому виробництві. Перезарядка в системах Al-air є особливо проблематичною, часто вимагаючи механічної заправки. Вирішення цих питань за допомогою інженерії поверхні та гібридних конструкцій має вирішальне значення для життєздатності.
Заглядаючи в майбутнє, галузь алюмінієвих акумуляторів має величезні перспективи, з прогнозами щодо їх широкого впровадження до 2030 року. Розширення ринку алюмінієво-іонних акумуляторів до 9,5 мільярда доларів США до 2035 року зумовлене економічною ефективністю та сталим розвитком. Інновації, такі як твердотільні алюмінієві акумулятори (наприклад, технологія 5-хвилинної зарядки Donut Lab), можуть революціонізувати електромобілі та мережеве зберігання енергії.
Геополітичні зрушення сприяють розвитку алюмінію, зменшуючи залежність від літію на тлі дефіциту поставок. Швидке розгортання Китаєм, прикладом якого є завод з переробки бокситів IB2, підкреслює ефективність масштабування. Інтеграція з відновлюваними джерелами енергії та конструкціями, оптимізованими для штучного інтелекту, підвищить продуктивність. До 2030 року алюмінієві батареї можуть зайняти 10-15% ринку накопичення енергії, що сприятиме глобальним цілям електрифікації.
Індустрія алюмінієвих акумуляторів еволюціонувала від експериментальної цікавості до життєздатного конкурента на ринку накопичення енергії, завдяки технологічному прогресу та потребам ринку. Хоча проблеми зберігаються, траєкторія розвитку сектору – підкріплена рясними ресурсами та інноваційними проривами – свідчить про ключову роль у сталому майбутньому. У міру того, як розгортається 2026 рік, зацікавлені сторони повинні пріоритезувати інвестиції в дослідження та розробки, щоб подолати обмеження та реалізувати весь потенціал алюмінію, потенційно змінюючи галузі промисловості від транспорту до енергетичних мереж.
Андерс Беренс
© Times of U
. . . .
The aluminum battery industry represents a burgeoning frontier in energy storage technology, poised to challenge the dominance of lithium-ion batteries in applications ranging from electric vehicles (EVs) to grid-scale storage and consumer electronics.
Aluminum batteries, primarily encompassing aluminum-ion (Al-ion) and aluminum-air (Al-air) variants, leverage aluminum’s abundance, low cost, and high theoretical energy density to offer safer, more sustainable alternatives to current battery chemistries. Aluminum is the third most abundant element in Earth’s crust, making it far more accessible than lithium or cobalt, which are plagued by supply chain vulnerabilities and environmental concerns.
As of early 2026, the industry is transitioning from research and development (R&D) to early commercialization, driven by global demands for decarbonization, energy security, and cost-effective storage solutions. Market projections indicate robust growth: the global aluminum-based battery market was valued at approximately USD 5.49 billion in 2024 and is expected to reach USD 13.38 billion by the early 2030s, growing at a compound annual growth rate (CAGR) of around 11-16%. Similarly, the aluminum-air segment alone is forecasted to expand from USD 11.93 billion in 2024 to USD 20.11 billion by 2037.
The roots of aluminum batteries trace back to the mid-19th century, with early experiments highlighting aluminum’s potential as an electrode material. In 1855, French scientist Hulot described a rudimentary battery using a zinc-mercury alloy anode and aluminum cathode, marking one of the first documented uses of aluminum in electrochemical cells.
However, it wasn’t until the 1960s that aluminum-air batteries gained attention for their high energy density. Solomon Zaromb proposed aluminum as a metal anode in 1962, leading to prototypes that demonstrated electricity generation through the reaction of aluminum with atmospheric oxygen.
The 1970s saw renewed interest, particularly in aluminum-air systems, but commercialization stalled due to issues like anode corrosion and electrolyte instability. A pivotal moment came in 2015 when Stanford University researchers, led by Hongjie Dai, unveiled the first high-performance aluminum-ion battery. This prototype featured a flexible, fast-charging design using graphite cathodes and ionic liquid electrolytes, achieving over 7,500 cycles without capacity loss and charging in minutes.
By the late 2010s, focus shifted to rechargeable aluminum-ion batteries, with advancements in non-aqueous electrolytes addressing earlier limitations. The 2020s marked a surge in R&D, fueled by the global push for sustainable energy. In 2021, Graphene Manufacturing Group (GMG) announced graphene-enhanced aluminum-ion cells capable of charging 60 times faster than lithium-ion equivalents.
This period also saw the emergence of aqueous and hybrid systems, with Chinese and Australian researchers developing non-toxic aluminum radical batteries in 2023. The timeline reflects a shift from theoretical exploration to practical prototypes, setting the stage for industrial-scale deployment.
The 2020s have been transformative for aluminum battery technology, with breakthroughs addressing energy density, cycle life, and safety. In 2021, MIT researchers introduced an oil barrier in aluminum-air batteries to mitigate corrosion, extending lifespan significantly. This innovation paved the way for more durable designs.
By 2023, Georgia Tech advanced aluminum materials for safer, higher-capacity batteries, overcoming 1970s-era pitfalls like poor compatibility with electrolytes. In India, scientists at the Centre for Nano and Soft Matter Sciences (CeNS) and Indian Institute of Science (IISc) developed foldable, eco-friendly aluminum-ion batteries in 2025, retaining 96% capacity after 150 cycles even when bent – ideal for wearables and EVs.
2025 also witnessed the world’s first high-power aluminum-ion battery system for energy storage, validated for grid stabilization with superior power capabilities. GMG unveiled pouch cells delivering 58 Wh/kg on a 60-minute charge, with roadmaps for customer testing by 2026. Chinese researchers stabilized aluminum batteries using aluminum fluoride salts, achieving 99% capacity retention after 10,000 cycles, enhancing recyclability and scalability.
Hybrid electrolytes have emerged as a key trend, blending aqueous and non-aqueous systems for improved performance. A 2026 review highlights strategies for advanced aqueous aluminum batteries, focusing on stability and efficiency. These advancements have boosted energy densities to competitive levels (up to 1,600 km range in some prototypes) while reducing fire risks. Overall, the period has seen a 25.92% CAGR in aluminum-ion tech adoption, driven by electrode innovations and manufacturing efficiencies.
The aluminum battery landscape is dominated by a mix of startups, research institutions, and established corporations. Graphene Manufacturing Group (GMG) leads in graphene-enhanced Al-ion batteries, emphasizing fast charging and safety. Phinergy, an Israeli firm, specializes in aluminum-air systems for EVs and has partnered with Indian Oil Corporation for commercialization.
Other notables include Fuji Pigment (Japan) for advanced electrolytes, Xinjiang Joinworld (China) for large-scale production, and ACTXE Limited (Hong Kong) for metal-air innovations. In the U.S., Ambri focuses on liquid metal batteries incorporating aluminum elements, while Ionix Technology and Saturnose advance Al-ion tech. Tesla has been speculated to enter with aluminum-ion batteries for its Model 2, potentially priced at $1,999 per unit, though this remains unconfirmed as of 2026.
In India, Hindalco (part of Aditya Birla Group) has supplied 10,000 aluminum battery packs to Mahindra for EVs, signaling regional growth. Chinese firms like China Dynamics and Zhongke Metal dominate manufacturing, benefiting from government support. Research institutions like Stanford, MIT, and IISc continue to drive innovation through collaborations.
The aluminum battery market is segmented by type (Al-ion, Al-air, others) and application (EVs, grid storage, consumer electronics). In 2024, the Al-ion segment held a significant share due to its rechargeability and high cycle life. North America’s market was valued at USD 0.05 billion in 2024, projected to reach USD 0.20 billion by 2033. Globally, the Al-ion market is expected to grow at 25.92% CAGR from 2025-2035, reaching multi-billion-dollar valuations.
Asia-Pacific leads, with China accounting for over 45% of demand, driven by EV adoption and policy support. The U.S. faces a “make-or-break” year in 2026, with rising demand amid supply chain constraints. Growth drivers include aluminum’s low cost (a fraction of lithium), sustainability, and applications in renewables. However, the broader battery market’s expansion to USD 174 billion by 2026 underscores aluminum’s niche yet growing role.
Demand from EVs and electrification is surging, with global aluminum consumption projected to hit 120 million tonnes by 2030. Inventory shortages signal potential deficits, benefiting producers like Hindalco and Vedanta.
| Market Segment | 2024 Value (USD Billion) | Projected 2030 Value (USD Billion) | CAGR (%) |
|---|---|---|---|
| Aluminum-Based Overall | 5.49 | ~13 (by 2032) | 11-16 |
| Aluminum-Air | 11.93 | ~20 (by 2037) | ~4-5 |
| Aluminum-Ion | ~0.02-0.05 | 0.5-7.1 | 6-26 |
Despite progress, aluminum batteries face significant hurdles. Anode corrosion and passivation layers reduce efficiency, leading to capacity fading. Electrolyte instability in non-aqueous systems causes material disintegration and low discharge voltages. Dendrite formation on anodes risks short circuits, while limited cycle life (compared to lithium-ion’s 3,000-10,000 cycles) hampers commercialization.
Environmental and regulatory challenges include corrosive electrolytes like aluminum chloride, though 2025 redesigns have mitigated this. Scaling production remains difficult, with high initial costs and the need for specialized manufacturing. Rechargeability in Al-air systems is particularly problematic, often requiring mechanical refueling. Addressing these through surface engineering and hybrid designs is crucial for viability.
Looking ahead, the aluminum battery industry holds immense promise, with projections for widespread adoption by 2030. Market expansion to USD 9.5 billion for Al-ion by 2035 is driven by cost-effectiveness and sustainability. Innovations like solid-state aluminum batteries (e.g., Donut Lab’s 5-minute charging tech) could revolutionize EVs and grid storage.
Geopolitical shifts favor aluminum, reducing reliance on lithium amid supply shortages. China’s rapid deployment, exemplified by IB2’s bauxite upgrading facility, underscores efficiency in scaling. Integration with renewables and AI-optimized designs will enhance performance. By 2030, aluminum batteries could capture 10-15% of the energy storage market, supporting global electrification goals.
The aluminum battery industry has evolved from experimental curiosity to a viable contender in the energy storage arena, propelled by technological strides and market needs. While challenges persist, the sector’s trajectory – bolstered by abundant resources and innovative breakthroughs – suggests a pivotal role in a sustainable future. As 2026 unfolds, stakeholders must prioritize R&D investments to overcome limitations and realize aluminum’s full potential, potentially reshaping industries from transportation to power grids.
By Anders Behrens
© Times of U